Вплив державної економічної політики на процес формування ціни в умовах підприємства.

Воля п-тва в установленні цін обмежується не тільки споживчим попитом, ринк. ціною та учасниками каналів то­вароруху, а й державою. Можна виділити 3 ступені такого об­меження:

- держава сама встановлює ціни (фіксовані ціни); - держава встановлює правила для п-ств, відповідно до яких останні самі встановл. ціни (регульовані державою); - держава встановл. правила «ринкової гри», вводячи низку заборон на несумлінну конк-цію і монополізацію ринку (віль­ні договірні).

Держава може фіксувати ціни в три способи:

1) уведенням державних прейскурантних цін;

2) «заморожуванням» вільних ринкових цін;

3) фіксуванням цін підприємств-монополістів.

Розрізняють ситуацію, коли практично всі ціни є прейскурант­ними (радянська ек-ка до 1987 p.), і ситуацію, коли твердим контролем охоплено невелику частину цін. Звичайно держава встановлює ціни на ті товари, що утворюють каркас системи цін: вугілля, нафта, газ, електроенергія, послуги міського транспорту, залізничні тарифи, житлово-комунальні послуги. Ек-ка дуже чутлива до коливання таких цін. Тому держава, фіксуючи їх на визначеному рівні, впливає на всю систему цін. Другий спосіб фіксування цін — це «заморожування» на певний час ринкових цін. Практика довгострокового «заморожування» цін у країнах з ринковою ек-ою виявилася вкрай неефективною, оскільки з різних причин державі доводилося погоджуватися з ви­могами виробників про з>. цін на продукцію. Ефективним є лише короткострокове «заморожування» цін для відновлення ціно­вих пропорцій та придушення сплесків інфляції.

У держави існує можливість зафікс. ціни монополіста чи п-тва, що має домінуюче становище на ринку. Доміную­че становище визнач. часткою участі п-ства на рин­ку виробленого і реалізованого товару, що дає йому змогу само­стійно чи діючи у зговорі з ін. суб'єктами впливати на конкурентів, ускладнювати доступ на ринок ін. п-­вам і наживатися за рахунок роздування цін, не враховуючи при цьому інтереси своїх партнерів і споживачів. Держава може тою чи іншою мірою регулювати ринкові ціни, здійсн. це в такі способи:

- установл. граничного рівня цін на окремі товари;- регламентув-ям основних параметрів ціни (величина при­бутку, знижки, непрямий податок);

- визнач. граничного рівня разового підвищ-ня цін на конкретні товари.

У системі вільних ринкових цін роль держави зводиться до встановлення «правил гри» на ринку. Для цього держава повинна проводити в життя заходи, які б захищали учасників ринку від несумлінної конкуренції. Нею можуть уводитися такі заборони: 1) на горизонтальне фіксування цін — це заборона на угоду двох чи >е конкуруючих (потенційно не конкуруючих) під­приємств про підтримання цін на визначеному рівні;

2) на вертикальне фіксування цін — заборона виробникам нав'язувати свої ціни постачальникам і торгівлі; 3) на демпінг, що являє собою продаж товару за ціною, ниж­чою від собівартості, з метою усунення конкурентів.

 

30. Цінова тактика підприємства та її роль в системі оперативного управління цінами.

Тактична форма цінової політики передбачає зміну даного рівня ціни згідно з умова­ми реальної ринкової ситуації. При цьому вона включає в себе відповідні методи вирішення поставлених завдань. Для цінової тактики є характерним постійне коригування рівня ціни пропозиції з урахуванням особливостей зміни ринкової кон'юнктури, зниження інтересу споживачів до продукції під­приємства, загострення конкурентної боротьби, коливань індек­сів цін і змін інших ринкових обставин. При цьому тактичні ас­пекти цінової політики включають в себе заходи короткострокового і разового характеру, що спрямовані на усунення відхи­лень між пропозицією та попитом внаслідок непередбачених обставин у процесі реалізації продукції підприємства. Ц інова тактика являє собою процес коригування рівня ціни пропозиції на основі оцінки поточної ринкової ситуації в конкретному коротко­строковому періоді з метою досягнення поставленої стратегічної цілі цінової політики. Основне завдання її полягає в забезпеченні запланованої величини прибутку від реалізації продукції на рин­ку. Досягається це активним реагуванням підприємства на зміну ринкової ситуації з використ. адекватних цінових заходів.

При використ. тактичних заходів цінової політики відбувається усунення деформації в діял-ті товаропровідної мережі, що виникає внаслідок непередбачених змін на ринку, а також відповідна адаптація ціни пропозиції до умов платежу, обсягу за­мовлення, типу посередника, вимог споживача тощо. При цьому залежно від ситуації на ринку ціну треба так змінювати, щоб опанувати визначеною часткою ринку, одержати намічену величину прибутку та розв'язувати інші оперативні завдання, що пов'язані з реалізацією продукції у визначеній фазі її життєвого циклу, по суті, забезп. рішення відповідних стратегічних завдань.

При проведенні тактичних заходів цінової політики може ви­корист. система знижок і надбавок до ціни пропозиції. Вона в основному зорієнтована на врахування поведінки суб'єктів товаропровідної мережі та кінц. споживачів продукції.

Цінова тактика дозволяє підприємству врахову­вати всі особливості конкретної ринкової ситуації в процесі реа­лізації продукції. Реально це дає йому змогу залежно від характеру коливань кон'юнктури ринку та особливостей поведінки суб'єк­тів маркетингового середовища змінювати рівень ціни та відповідно орієнтуватися на випуск конкурентоспроможної продукції при оптимальному використанні виробничих потужностей.