Поняття та класифікація функцій менеджменту

Функція менеджменту – це спеціалізований вид управлінської діяльності, що забезпечує формування способів управлінського впливу. Кожна функція є відносно відокремленим напрямком управлінської діяльності, який забезпечує виконання певних управлінських дій.

Головними ознаками класифікації функцій менеджменту є:

– вид управлінської діяльності, що дає змогу відрізнити одну роботу від іншої;

– спрямованість видів діяльності на об’єкт, яким управляють, або на зовнішнє середовище.

В менеджменті виокремлюють велику кількість класифікацій функцій управління, а найбільш уживаною є класифікація з позицій суб’єкта. За нею умовно виокремлюють загальні (основні) та конкретні (спеціальні) функції (рис. 4.1). Всі ці функції включають в себе збір інформації, її переробку, опрацювання, розробку рішення, доведення його до виконавців і перевірку рівня виконання.

Загальні функції управління характеризуються тим, що вони:

– здійснюються кожною виробничою системою на кожному рівні управління;

– виконуються в організаціях всіх типів;

– розподіляють зміст управлінської діяльності за видами робіт, за ознакою послідовності виконання у часі;

– є відносно самостійними і в то самий час тісно взаємодіють.

Конкретні функції менеджменту полягають у здійсненні різних видів діяльності, які відрізняються одна від одної своїм призначенням і способом реалізації, вони є результатом розподілу праці. Основною їх особливістю є те, що вони впливають не на все виробництво, на відміну від основних функцій, а лише на окремі його аспекти. Кожна конкретна функція менеджменту є комплексною за своєю сутністю і включає в себе основні функції.

 

Рис. 4.1. Функції менеджменту

В основному до загальних функцій відносяться 4 функції: планування, організація, мотивація, контроль.

Планування – це процес визначення цілей і розробка сукупності заходів,спрямованих на їх досягнення. Полягає у наданні відповідей на питання: де ми знаходимося в даний час, куди ми прагнемо, яким чином можна цього досягти. Планування відбувається повсякчасно в усіх сферах діяльності підприємства і є початковою базовою функцією управлінського процесу.

Організація – це свідомий процес, спрямований на об’єднання та впорядковану взаємодію елементів або частин (людей, ідей, речей) у ціле, у результаті чого утворюється життєздатна, продуктивна, стійка система. В межах даної функції здійснюється підбір і розстановка кадрів, розподіл обов’язків, визначення повноважень і відповідальності.

Мотивація – формування факторів, що спонукають персонал діяти для досягнення цілей організації, необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань. В рамках даної функцію створюються умови, які сприяють підвищенню продуктивності працівників, спрямування їх зусиль на максимально ефективне виконання своїх обов’язків, як головної передмови досягнення цілей організації. Головною передумовою для ефективної реалізації дано функції є визначення потреб працівників і розробки сукупності заходів, спрямованих на їх задоволення.

Контроль – це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта з метою встановлення відхилення його від заданих параметрів, полягає у здійсненні оцінки фактичних результатів, порівняння їх з запланованими і здійснення корегуючих дій в разі необхідності. Дана функція є в більшій мірі пов’язаною з функцією планування, оскільки визначає спроможність підприємства рухатися до встановлених цілей. Дана функція передбачає встановлення стандартів,здійснення вимірювання того, що було досягнуто в результаті реалізації певних дій, розробки і реалізації дій, спрямованих на усунення існуючих недоліків, здійснення коректування відхилень.

Всі зазначені функції є досить тісно взаємопов’язаними одна з одною, формуючи управлінський процес (див. § 2.3.1. “Процесний підхід”).

Регулювання – забезпечує виконання поточних заходів, пов’язаних з усуненням відхилень від заданого режиму роботи організаційної системи. Дана функція реалізується в процесі всього управлінського процесу, однак найбільше значення відіграє саме в процесі оперативного управління спільною діяльністю людей шляхом диспетчеризації на основі контролю і аналізу діяльності.

Координація – спрямована на досягнення узгодженості і гармонійності спільної діяльності всіх елементів (напрямків діяльності, підрозділів, служб, відділів, підсистем) підприємства. Дана функція є процесом розподілу діяльності у часі, забезпечення взаємодії різних частин організації в інтересах виконання задач, що стоять перед нею. Координація забезпечує цілісність і стійкість будь-якої організації. Найбільше значення дана функція відіграє в складаних організаціях, де вищий ступінь розподілу праці.

Функція прийняття рішень – полягає у розробці і прийнятті управлінського рішення, як головної передумови здійснення управлінського процесу і досягнення цілей організації. Реалізація даної функції полягає у визначенні проблеми, в якій опинилося підприємство, розробці альтернативних напрямків її вирішення і прийняття того, яке є найбільш ефективним.