Пігментні ураження шкіри: невуси і меланома

Термінологія щодо пігментних уражень шкіри не завжди є чіткою. Базові знання анатомії та фізіології епітеліальної тканини є важливими для ідентифікування і класифікації цих уражень.

Меланорцити є дендритними клітинами, які походять з нервового гребеня. Протягом ембріонального розвитку меланобласти мігрують до шкіри, волосяних фолікулів, мозкової оболонки, увеального тракту, і сітківки. Після 8-го тижня гестації вони мігрують з дерми до епідермісу. Порушення міграції призводить до вроджених невусів та шкірних меланозів, які можна розцінювати як різновид гамартом, оскільки вони представлені нормальною тканиною в незвичному місці. Меланоцити в нормі розміщуються в базальному шарі епідермісу як один ряд клітин у поєднанні з кератиноцитами.

На відміну від вроджених невусів, які є результатом порушення міграції меланоцитів з дерми в епідерміс, набуті невуси є проліферативними ураженнями і являють собою доброякісні новоутворення, які можуть локалізуватися як в епідермісі, так і в дермі.

Невуси класифікують на пігментні і безпігментні ураження шкіри.

Немеланоцитові невуси.

Епідермальні невуси.

Епідермальні невуси – це ураження шкіри, які не поєднуються з проліферацією меланоцитів. Вони належать до вроджених гамартом ектодермального походження і класифікуються на основі їх гіперпластичного компоненту. Проліферація кератиноцитів захоплює лише епідерміс, тоді як органоїдні ураження захоплюють сальні, апокринові, еккринові та фолікулярні структури. Клінічно вони проявляються припіднятими, пігментованими утвореннями на шкірі з бархатистою або бородавчатою поверхнею. Ураження частіше з’являються у малюків, інколи у старшому віці. Частота їх появи у новонароджених складає 0,3%. Найчастішими місцями локалізації є волосиста частина голови, обличчя, тулуб, верхні кінцівки. З віком і гормональними перебудовами під час пубертатного періоду невуси змінюють свою структуру на веррукозну, вкриваються більш грубим волоссям.

Багато синдромів поєднуються з епідермальними невусами.

Основні варіанти епідермальних невусів:

- Сальний невус (Nevus sebaceous), який складає до 50 % епідермальних невусів

- Кератиноклітинний невус

- Комедоновий невус

- Запальний лінійний верукозний невус

- Невус Беккера (пігментний волосяний епідермальний невус)

Ці ураження мають ризик трансформації у постпубертатному періоді (Nevus sebaceous може трансформуватися в базальноклітинну карциному, кератоакантому), тому підлягають оперативному лікуванню.

 

Меланоцитові невуси

Вроджені меланоцитові невуси (ВМН)

ВМН є пігментними ураженнями різного розміру, які з’являться протягом перших місяців життя, ростуть пропорційно росту дитини і класифікуються відповідно до розміру на малі (<1,5см), середні (1,5 – 20 см) і великі (більше 20 см). Невуси в діаметрі більше 40 см є гігантськими, їх називають «невус-одяг», оскільки вони можуть охоплювати велику поверхню тіла.

Невуси великих і гігантських розмірів мають більший ризик малігнізації, ніж малі і середнього розміру. Ризик меланоми досягає 5 – 10% протягом життя з максимальною небезпекою 50% у перші 5 років життя. Тому лікування таких уражень складає значну медичну проблему. Біопсія може прискорити процес малігнізації.

Звичайні набуті невуси

Звичайні набуті невуси є доброякісними новоутвореннями шкіри, які з’являються після 6 місяців життя і можуть самостійно зникати. Найчастіше вони локалізуються на відкритих частинах тіла, мають невеликі розміри (6 – 8 мм), симетричні, з гладкою поверхнею, однорідною пігментацією і рівними краями.

Атипові невуси.

Атипові невуси, які раніше називали невусами Кларка або диспластичними невусами, зустрічаються більш як у 5% в популяції. Вони можуть бути сімейними або спорадичними. Проявляються вони у підлітковому віці на відкритих ділянках тіла і збільшуються у розмірах і кількості з віком. На відміну від звичайних набутих невусів, розміри їх понад 5 мм, мають неправильну форму поверхні, від цілком плоскої до плоскої з припіднятим центром. Пігментація зазвичай є темною і нерівномірною, краї також нерівні. Ці ураження частіше зустрічаються у людей зі світлою шкірою і волоссям.