Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія.

Мета. Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.

Розгорнутий план лекції

1. Фраза як фонетичне речення:

схема інтонації як конструктивна ознака фрази;

елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).

2. Мовленнєві такти, або синтагми.

3. Фонетичні (акцентні слова:

словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);

рухомий та нерухомий.

4. Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:

основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);

5. Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.

6. Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М.: Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К.: Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К., Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К.: Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.

8. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К.: Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.

Додаткова

1. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л.: ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?

2. Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?

3. Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?

4. Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?

5. Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?

6. Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?

7. Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?

8. Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?

9. Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?

10. Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».

11. У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?

12. Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?

13. Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?

Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми.

Мета. Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.

Теоретична частина

1. Фонологія як функціональна фонетика.

2. Фонема як одиниця мови:

- фонема і звук;

- функції фонеми;

- фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.

3. Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.

4. Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).

5. Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).

Література

А. Основна

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К., Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К.: Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

Б. Додаткова

1. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

2. Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства: практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. – К.: Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.

3. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М.: Наука, 1979. – С. 3 - 102.

4. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М.: Наука, 1989. – С. 166 - 190.

5. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К.: Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

6. Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск: Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.

7. Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск: Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.

 

Практична частина

Дібрати текст (приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:

А) фонетичною;

Б) фонематичною (з позицій МФШ і ЛФШ).