Українські землі в складі Російської імперії.

 

Територіальний поділ: 1. Лівобережжя; 2. Правобережжя; 3. Південь.

Населення всієї України на кінець ХVІІІ ст. - близько 12 млн. осіб.

Назва України – Малоросія, на поч. ХІХ ст. – Юго – Западня Россия.

Економічний розвиток України.

(І –ша пол. ХІХ ст.)

У першій половині ХІХ ст. домінуючою лишалася феодально-кріпосницька система господарювання, заснована на власності поміщиків на землю, прикріпленні селян та їх особистої залежності від пана.

З економічної структури феодального суспільства поступово формувалися капіталістичні відносини. Це було зумовлено посиленням товарно-грошових відносин та іншими факторами буржуазної модернізації.

Кріпосницькі відносини підривалися й розвитком промисловості. Поступово відбувався перехід від мануфактури до фабрики з найманою працею. Розвиваються нові галузі промисловості – металургійна, видобуток корисних копалин, у 20 –х. рр. збудовано перші цукроварні.

Основна ознака періоду – поглиблення кризи феодально-кріпосницької системи і зародження капіталістичних відносин.

ІІ-га половина ХІХ століття

Головним чинником розвитку України цього періоду стала реформа 1861 року. Саме вона створила умови для розвитку капіталістичних відносин в Україні. В Україні сформувалося два промислові райони: центром важкої промисловості була Катеринославська губернія, а також міста Харків, Миколаїв, Одеса; центром цукрово-гуральної промисловості була Правобережна Україна (Київська, Подільська та Волинська губернії).

Бурхливе будівництво залізниць: --1866 – 1879 рр. – прокладено 5 тис. км..

-- з ІІ-ї пол. 90-х рр.. прокладено понад 20 тис. км.

Події, які визначили життя українського населення в ХІХ ст.

1. Війна 1812 року з наполеонівською Францією.

2. Поширення масонства.

3. Декабристський рух.

4. На Правобережжі польське повстання (1830 – 1831 рр.)

5. Кирило – Мефодіївське братство (1846 – 1847 рр.)

6. Виникнення університетів: Харківський (1805 р.); Київський (1834 р.); Новоросійський (Одеський) – 1865 р.

7. Формування української інтелігенції.

8. Національне відродження, формування національної свідомості.

9. Важливу роль у формуванні національної свідомості відіграло створення у 1868 р. товариства „Просвіти”.

10. Утворення громад (1870 –х рр. „Стара громада”, заснована В.Антоновичем, М. Драгомановим, М. Русовим, М. Зібером і С. Подолинським).

11. 1891 р. – „Братство тарасівців”(М. Міхновський).

12. Народницький рух.

13. Утворення та поширення по всій території України марксистських та робітничих організацій.

14. Поширення соціал-демократичного руху, який призвів до появи політичних партій.

1863 р. – Валуєвський циркуляр (заборона українства).

Р. – Ємський указ.(заборона ввозу з-за кордону українських видань).

Реформи ІІ-ї пол. ХІХ ст.

1861 р. – земельна реформа (скасування кріпацтва);

1862 р. – фінансова реформа;

1864 р.- земська та судова реформи;

1870 р. – міська реформа;

1874 р. – військова реформа.

Україна в складі Австро-Угорської імперії.

За першим поділом Польщі у 1772 р. до складу Австро-Угорської імперії відійшли українські землі: Галичина і Буковина.

Ця територія була економічно відсталою.

Розвиток капіталізму на західноукраїнських землях зумовила реформа 1848 р.: скасовано кріпацтво.

На початку ХІХ ст. промисловість краю залишалась на ремісничо-мануфактурному рівні. Становлення фабрично-заводської промисловості відбулося в останній чверті ХІХ ст. В середині століття починає розвиватись нафтова промисловість.

Суспільно-політичні рухи.

У 30-40 рр. в західноукраїнських землях відбувається пожвавлення суспільно-політичної активності мас.

1832 р. – гурток „Руська трійця” заснований у м. Львові М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким.

Піднесення національного руху в Західній Україні відбувалося в період європейських революцій 1848 року.

2 травня 1848 р. у Львові створено „Головну Руську Раду” на чолі з єпископом Г. Яхимовичем. Рада займалася освітою, фінансами, селянськими справами.