Україна в міжвоєнний період 1921 – 1939 рр. (2 год.)

План

1. УСРР у період нової економічної політики.

2. Утворення СРСР. Статус УСРР в його складі.

3. Радянська модернізація України у 1928 – 1939 рр. та її наслідки.

4. Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.

 

Проблемні питання

1. З якою метою була згорнута нова економічна політика? Чи можливим було її продовження за часів сталінізму?

2. Чи можливо було запобігти встановленню «культу особи» Сталіна? Дайте аргументовану відповідь.

3. Чи можна стверджувати, що політика українізації зазнала абсолютної поразки? Відповідь аргументуйте.

4. Чи можна встановити причинно-наслідковий зв’язок між радянською політикою колективізації та голодомором 1932-1933 рр. в Україні?

 

 

Методичні рекомендації

Різка зміна політичного курсу більшовиків в економічній політиці, яка розпочалася у 1921 р. була викликана низкою причин. Найголовнішими серед них визнано: глибоку економічну кризу, загострення продовольчого становища, протистояння між правлячою КП(б)У та основною масою населення міста і села. У 1921 – 1923 рр. владою впроваджується комплекс заходів внаслідок чого сформувалася нова/стара модель господарювання, яка увійшла в історію як “нова економічна політика”. Відмова від непу та перехід до планової економіки створили умови проведення індустріалізації промисловості та колективізації сільського господарства. Названі реформації здійснювалися всупереч волі населення України, не відповідали, в першу чергу, його економічним інтересам. Влада вдалася до відкритих репресій, позаекономічного примусу, політичного терору.

Вивчаючи зміст громадського життя в УСРР, не оминути складного суспільного феномену яким стала в 20-ті рр. політика коренізації та явище національного комунізму. Даючи їм характеристику слід змалювати як офіційний курс КП(б)У реалізовувався в суспільних проектах та показати “неофіційну” сторону названих процесів. В першу чергу ренесанс національної культури, зростання активності та формування протестних більшовицькій політиці суспільних рухів. Потрібно зробити акцент на тому, що політичні репресії в Україні розпочинаються із розгрому української інтелігенції та охоплюють всі прошарки суспільства. Політичні переслідування в Україні мали мету денаціоналізації громадського життя в республіці та її перетворення у складову ланку радянської імперії – СРСР.

Складовою частиною більшовицького курсу в УСРР стала колективізація сільського господарства, яка вилилася в голодомор 1932 – 33 рр. Самостійна робота над цією темою передбачає обов’язкове звернення до краєзнавчої тематики голодомору в Україні. Наявні в навчальних кабінетах та бібліотеках збірники документів про хід колективізації та голодні 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр., відтворені у спогадах сучасників події, дають змогу вивчити причини, географію та наслідки цих страшних явищ.

Із другої половини 1930-х рр. колгоспи стають складовою частиною соціалістичної економіки УСРР та поступово витісняють дрібного товаровиробника на селі. Тому рекомендується комплексно підходити до аналізу становища в сільському господарстві із врахуванням місця колгоспів та радгоспів у командно-адміністративній системі СРСР. Слід мати на увазі, що саме у цей період відбувається становлення бригадно-ланкової системи структурування колективних господарств, остаточно формується система планування організації сільгоспвиробництва та відбувається процес закріпачення українського селянина.

Підсумкове узагальнення особливостей громадсько-політичного життя в УСРР 20 – 30-х рр. дозволяє уточнити категоріальні оцінки таких явищ як денаціоналізація громадського життя, формування імперського менталітету українців, морально-духовна ерозія суспільних відносин та ін.

 

Рекомендована література

1. Голод 1921 – 1923 років в Україні. Зб. документів і матеріалів. – К., 1993.

1. Україна в XX столітті. Збірник документів і матеріалів. –К., 2002.
2. Кравченко В.І., Лазуренко В.М. Радянська політика щодо заможного селянства України в роки нової економічної політики (1921 – 1929 рр.) //Український селянин. – 2002.- Вип. №5.
3. Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. –К., 1991.
4. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція в 1920 – 1930 рр.: соціальний портрет та історична доля. –К., 1992.
5. Куліш А. Голодомор 1921 – 1922 рр. в Руси-Україні як продовження етнічної війни 1917 – 1921 рр. – Харків, 2003.
6. Морозов А.Г. Тернистий шлях сільськогосподарської кооперації в добу НЕПу. // Український селянин. – 2002. – Вип. № 5.
7. Олійник М.М. Політика державних та партійних органів України щодо приватних підприємств у період НЕПу. // УІЖ. – 2001. - №1.
8. Єфименко Г.Г. Радянська модернізація 1920 – 1930 рр. (До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків). // УІЖ. - 2002. - №5.
9. Комаров В. Радянська модернізація України (1928 - 1938). Проблеми економічної освіти десятикласників (з досвіду роботи). // Історія в школі. – 2002. - №10.
10. Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 рр.: механізми сталінського террору // УІЖ. – 2007. - №4.
11. Кульчицький С.В. Ціна „великого перелому”. –К., 1991.

 

Семінарське заняття № 8