Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Синтагматичний та парадигматичний аспекти вивчення мовних явищ.
Структура ярусів мови створюється органічною єдністю синтагматичних і парадигматичних зв'язків і відносин між одиницями відповідного рівня. Парадигматика Парадигматичні відносини - це відносини противопоставленности і функціонального тотожності мовних елементів («АБО - АБО»). Тобто в парадигму об'єднуються набори мовних одиниць, схожих по одному з протиставлених по якомусь іншому критерію. Парадигматика визначає до якого розряду граматичної категорії належить та чи інша мовна одиниця за аналогією з їй подібними.Приклади ієрархічних відносин між одиницями різних ярусів: фонеми <в> <про> <д> <а> входять в морфеми <вод> <а>; морфеми <вод> <а> входять в слово <вода>; слово <вода> входить до речення <Вода тече>. Синтагматика Синтагматичні відносини можна визначити як відносини сполучуваності елементів одного рівня в мовної ланцюга, тобто поєднання фонем з фонемами, морфем з морфемами і т.п. (Об'єднує одиниці мови по безпосередньому їх поєднанню). Логічною формулою синтагматичних відносин є формула «І - І», тобто і один елемент і інший елемент разом, поруч, один за іншим, утворюючи стрічку, ланцюг однопорядкові елементів певної протяжності. Приклади синтагматичних відносин: в = про = д = а, у = да (фонетико-фонологічної рівень); вод = а, ід = у, сін = ий (морфологічний рівень); вчи = тель, при = їхати (словотворчий підрівень); високий чоловік, високу тополю (лексичний рівень); Гора - висока (синтаксичний рівень). 60. Синхронія та діахронія як аспекти вивчення мови. Синхронія — горизонтальний зріз мови, тобто умовне виділення певного історичного етапу в її розвитку, який береться як об'єкт лінгвістичного дослідження. Синхронне вивчення передбачає аналіз мовних явищ в одному якомусь часі розвитку мови: на сучасному етапі або в певну історичну добу, наприклад, у XIV чи XVII ст., але без пояснення того, які зміни в попередні періоди розвитку мови привели до сучасного стану чи стану мови певної історичної доби. На противагу — діахронія — умовно вертикальний зріз мови, при якому об'єктом лінгвістичного аналізу стає історичний розвиток мови. Це означає, що при діахронічному, або різночасовому вивченні передбачається простежити весь шлях, який пройшов певний структурний елемент мови (звук, слово, речення).
Фонетика та фонологія Фонетика (від гр.phone –голос, голосовий звук, phonetikos – звуковий) – наука, яка вивчає звуки мови. Предметом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й закономірності їх поєднання, фонетичні процеси, природа й структура складу, а також наголос та інтонація. Фоноло́гія — розділ мовознавства, який вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) і їхнє функціонування в мовній системі. 62. Артикуляційний аспект вивчення звуків. Є три аспекти вивчення звуків. Фізичний (акустичний), артикуляційний (фізіологічний), лінгвістичний (функціональний). Фізіологічний аспект. Цей аспект пов’язаний з безпосереднім творенням звуків. Умовно можна виділити три “поверхи” мовленнєвого апарату – нижній, середній, верхній. Нижній: легені, бронхи, трахея, діафрагма. Середній: гортань. Верхній: ротова, носова і глоткова порожнини. Три фази артикуляції: екскурсія (підготовка органів мовлення до вимови звуків), кульмінація (вимова звуків), рекурсія (повернення органів мовлення у вихідне положення). За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні і пасивні. Активні (рухомі) – язик, губи, нижня щелепа, м’яке піднебіння, язичок. Пасивні (нерухомі) – зуби, альвеоли, тверде піднебіння, верхня щелепа. Артикуляційна база – це пристосування органів мовлення до вимови звуків рідної мови. Накладання артикуляційної бази однієї мови на іншу приводить до створення акценту.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 953; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.95.36 (0.025 с.) |