Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні властивості та класифікація фразеологізмів.
Фразеологізм – відтворювальна одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою. Фразеологізму притаманна образність. Найвідомішою класифікацією є класифікація Ш. Баллі. За нею фразеологізми є: - Фразеологізми зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів. Напр.: собаку з*їсти –бути майстром у справі. Точити ляси-вести пусті розмови. - Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів. Напр.: зробити з мухи слона- перебільшити щось. Прикусити язика-замовчати. - Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв*язне значення. Напр.: брати участь, досада бере, розквасити ніс. - Фразеологічні вирази –стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повність зі слів із вільним значенням. Це прислів*я, приказки, афоризми. Напр.: не все те золото, що блищить. Вода камінь точить. Поняття лексикографії. Типи словників. Лексикографія-розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Розрізняють теоретичну і практичну лексикографію. Практична –забезпечує навчання мови, як рідної так і іноземної, описує й нормалізує рідну мову,дає матеріал для наукового вивчення лексики. Теоретична лексикографія-опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи відбору лексики, структуру словникової статті і т.д
Типи словників: 1. Енциклопедичні –описують світ, пояснюють явища, поняття, дають відомості про країни та міста. 2. Лінгвістичні – словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх функціонування. Лінгвістичні словники поділяють на одномовні і багатомовні. Одномовні: тлумачні, словники неологізмів, словники іншомовних слів, діалектні словники, словники мови письменників, історичні словники, етимологічні словники, синонімічні, словники антонімів, фразеологічні словники, орфографічні та орфоепічні, словники правильності мовлення, частотні,зворотні, словотвірні, морфемні, ідеографічні.
Багатомовні: словники перекладу, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Етимологія. Основні принципи. Поняття Деетимологізації. Етимологія – розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Важливим поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мотивації слова, семантична й структурна співвіднесеність морфем, з яких воно складається, з іншими морфемами. Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимологічних зв*язків із спорідненими словами (відповідно й первинного значення) є деетимологізацією. - Наукова етимологія пов*язана з порівняльно-історичним методом і ґрунтується на шести принципах: фонетичному, семантичному, словотвірному, генетичному, речовому і просторовому. - Фонетичний принцип передбачає врахування фонетичних законів, тобто встановлених закономірностей звукових змін і всередині мови, і в групах споріднених мов. Напр., перехід «І» в укр. мові з «Е» в рос.мові: цена-ціна. - Семантичний принцип – зобов*язує відшукати спільність у значеннях етимона (забута внутрішня форма) й етимологізованого слова, враховуючи закономірності семантичних змін. Напр.,назва птаха за кольором-синиця,ворон. - Словотвірний (морфологічний принцип) – передбачає з*ясування морфемної структури слова. - Генетичний – полягає у зіставленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні виходити за межі мовної сім*ї. - Речовий принцип – передбачає звернення до позначуваних словом реалій і речей, до етнографії. Напр.,назва квітки «братики» - поєднання двокольорових пелюсток. - Просторовий принцип – полягає в урахуванні географічної локалізації слова,що може допомогти встановити, з якої мови запозичене слово. - Народна (побутова) етимологія- етимологізування за першим випадковим співзвуччям,без врахування фонетичних законів, способів переходу значень, морфемного складу та його змін і переосмислення невідомого чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відомим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлення внутрішньої форми, а часто і спотворення слова (кросівки-як красочки, мотивуючи їх як красиві)
45. Предмет та розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Предметом граматики є вивчення будови мови. Виявлення значень, що стоять за мовними структурами. Розділи граматики: морфологія і синтаксис. Морфологія – вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов*язаних з ними граматичних значень. Вчення про частини мови. Синтаксис – вивчення засобів і правил побудови висловлювань. Предметом синтаксису є речення. Основні одиниці граматики: - Морфема –для морфології. - Конструкція – (речення) для синтаксису. 46. Граматичне значення. Граматичне значення – узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові стандартне вираження. Напр., весна,літо, парк – значення предметності;; добрий,теплий,золотий- значення ознаки. Типи граматичних значень: 1. Дериваційне –незмінні, постійні показники слова,що дають йому певну граматичну класифікацію. Так значення роду іменника, виду дієслів є дериваційним. 2. Реляційні значення – є змінними. Вони змінюються від однієї словоформи до іншої. Використовуються мовою для зв*язку слів у реченні. До них належать значення роду прикметника, значення відмінків, значення особи. 3. Модальні значення – виражають відношення людини до висловленої думки і до об*активного світу – ствердження, заперечення, умовність, запитання. Граматичні категорії. Граматичні категорії –система протиставлених одна одній граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням) - Класифікаційні –такі, члени яких виступають як рубрики класифікації слів. Класифікаційною є категорія роду іменників або виду дієслова. Бо іменники не відмінюються, а класифікуються за родом. Дієслова мають 3 видові групи: доконаного і недоконаного виду, двовидові. - Словозмінні –слово може набувати залежно від іншого слова, з яким воно поєднано в реченні, значення. Категорії роду прикметника, бо вони не класифікуються, а відмінюються за родами і родова форма прикметника, залежить від поєднуваного з ним іменника. Напр., великий успіх.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 576; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.161.212 (0.008 с.) |