Укладачі: проф. Сітарчук Р.А., доц. Коваленко О.В., доц. Лахач Т.О. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Укладачі: проф. Сітарчук Р.А., доц. Коваленко О.В., доц. Лахач Т.О.



 

Полтава – 2016


З М І С Т

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИЧЕННЯ КУРСУ ………………………. 3-7

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ………………. 8

 

МОДУЛЬ І. Давня історія України. Програмні положення ……………. 9-11

 

Плани семінарських занять …………………………………………….… 12-25

 

МОДУЛЬ ІІ. Княжа доба в історії України. Програмні положення …. 26-28

 

Плани семінарських занять ………………………………………………. 29-41

 

МОДУЛЬ ІІІ. Литовсько-Польська і козача доба

на українських землях. Програмні положення ………………………….. 42-46

 

Плани семінарських занять ………………………………………………. 47-61

 

ТЕМИ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ ……………………………. 62-63

 

Перелік електронних ресурсів ………………………………………….. 64-65

 

Список електронних ілюстрацій ……………………………………..…. 66-67

 


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

 

Основні терміни

Модульно-рейтингова система навчання — це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за рейтинговою системою.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується у відповідних формах навчального процесу.

Оцінювальний блок — вид навчальної діяльності студентів (робота протягом семестру, семестрова атестація, іспит тощо), оцінений у балах.

Рейтинг — це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента — це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання знань, умінь і навичок, яка передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих студентом.

Предмет «Давня та Середньовічна історія України» вивчається у І семестрі на історичному факультеті. Хронологічно він охоплює період від 1 млн. років тому (появи перших людей на території України) по 1648 рік (початку козацької революції під проводом Б. Хмельницького), однак для більш повного розкриття змісту деяких історичних категорій можливе звернення до раннього чи пізнього часу. Метою курсу є засвоєння студентами однієї з найцікавіших і водночас визначальних епох в історії України, коли на її теренах виникли перші етнічні державні формування і почала виокремлюватися із загальної руської людності майбутня українська нація. Весь період розбитий на три модулі: 1) «Давня історія України»; 2) «Княжа доба в історії України»; 3) «Литовсько-Польська і козацька доба на українських землях».

У першому з них студенти ознайомляться з часами появи та розвитку перших народностей на території України, а також вивчать питання походження, розселення, устрою, тощо східних слов’ян. У другому модулі – студенти розглядають історію Давньоруської та Галицько-Волинської держави (теоріями їх походження, становлення, розквіту, роздробленості, суспільно-політичним, соціально-економічним, культурним розвитком). У третьому — вивчають становище українських земель у складі Великого князівства Литовського й Речі Посполитої та становлення українського козацтва як стану, зокрема — теорії його походження, категорії, повстанські рухи тощо.

Загальна кількість навчальних годин становить __, із них _ відведено на лекції, __ — на семінарські заняття і _ — на індивідуальну роботу. Форма підсумкового контролю — екзамен у І семестрі.

 

Види навчальної діяльності студентів

Та форми контролю за нею

Лекція — провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів,у ході якої викладаються узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує їх на творче опанування матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування на предмет виявлення знань із матеріалу попередньої лекції. Студент самостійно вирішує відвідувати лекції чи ні, втім за кожний її пропуск від його рейтингової оцінки віднімається 1 бал. Пропуск лекції можна компенсувати повідомленням з теми (до 5 сторінок тексту).

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять та перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Семінарське заняття — основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна усна відповідь на питання семінару та доповнення оцінюються в сумі максимально 4 балами. З метою проміжної перевірки знань студентів, на семінарських заняттях можуть проводитися експрес-тести, кожен з яких оцінюється максимально 1 балом (за умови правильної відповіді більш ніж на половину питань). Цій формі опитування підлягають теоретичні питання, що розглядаються на занятті.

Індивідуальні завдання є обов’язковими, виконуються (у вигляді реферату) в поза аудиторний час і розподіляютьсявикладачем, однак при цьому максимально враховується вибір студента. Якщо в переліку запропонованих індивідуальних завдань немає наукових проблем із курсу, які студент хотів би детально опрацювати, він може запропонувати свою тему і, узгодивши з викладачем, виконати її.

Кожне індивідуальне завдання оцінюється максимально 7 балами. Воно передбачає максимально самостійний пошук та опрацювання студентом додаткової наукової літератури, нагромадження значного фактичного матеріалу, наявність конструктивних та глибоко обґрунтованих висновків.

 

Методичні рекомендації по написанню рефератів

Реферати готуються за темами, які пропонуються до кожного модуля. Обсяг реферату до 10 сторінок рукописного або друкованого тексту. Реферативне повідомлення призначене для заслуховування на семінарському занятті у тезовому вигляді. Обравши тему, окресліть коло джерел та літератури пропоновані до теми кожного модуля, скористайтеся додатковою літературою. Список усіх використаних джерел та літератури необхідно подати наприкінці тексту.

Складіть план реферату, він не повинен бути занадто складним та переобтяженим другорядними питаннями, проте й не занадто простим, оскільки тоді він не виконає свою головну функцію — структурувати реферативне дослідження, підготувати його з логічним викладом подій, зробити більш чітким виступ. Опрацювавши літературу, напишіть текст реферату. Зверніть увагу на такі моменти. Події слід описувати за схемою: причини та передумови, сутність події чи явища, його наслідки, оцінка. Звертайте увагу на дискусійні питання, подавайте різні точки зору на те чи інше питання, зазначаючи прізвища дослідників. Висловлюйте власну оцінку описаного. Завершуйте кожен пункт плану невеликим висновком. У кінці роботи подайте загальний висновок. Літературу слід оформляти згідно прийнятих у наукових виданнях вимог. Зразок: Автор. Назва. — Місто видання: Видавництво, Рік видання. — загальна кількість сторінок. (наприклад 305 с.) Автор. Назва статті // Назва збірки чи періодичного видання. — Місто видання: Видавництво, рік видання. — Номер журналу (випуску, частини — наприклад — Вип. 1., Ч.2., №5). — Кількість сторінок статті. (С.15-98.)

Підсумковою формою контролю для кожного модуля є контрольно-модульна робота, яка триває одну астрономічну годину в присутності викладача і складається з 2 теоретичних питань. Кожне із них оцінюється максимально 4 балами (в сумі — 8 балів). Якщо при написанні роботи студент набирає 4 і більше балів, то вона вважається зарахованою. У разі не набрання необхідної кількості балів, студенту надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту). За переписування контрольної роботи від кількості балів, набраних за повторне її виконання, віднімається 1 бал. Якщо студент не з’явився на контрольну роботу без поважних причин, то не отримує балів до рейтингу. У разі неявки з поважної причини, він має право, у час відведений викладачем для відпрацювання, написати цю роботу без знімання штрафних балів.

За активність та ініціативу (за доповнення, за ведення зошиту тощо) під час вивчення дисципліни студент може також отримати додаткові бали (максимально — 5).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента впродовж вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. У час між семінарами викладач призначає студентам дні, на яких здійснює проміжний контроль за станом самостійно роботи студента (виконанням ним індивідуальних завдань). На останньому занятті першого модуля студент звітується про виконання першого завдання, а на останньому занятті другого модуля здається друге завдання.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модулів.

По закінченню опанування курсу викладач при необхідності призначає додаткове поза аудиторне заняття для деяких студентів, які намагаються підвищити до залікового рівня чи покращити свою рейтингову оцінку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг студента. Він складається з балів, отриманих під час всіх обов’язкових форм поточного й модульного контролів, а також з додаткових балів (за активність), максимально 60 балів. Якщо студент бажає покращити свою модульно-рейтинговою оцінку, отриману в процесі навчання, він може складати екзамен й отримати додатково 40 балів. До екзамену допускаються лише ті студенти, що набрали 35 і більше балів.

Студент може, за домовленістю з викладачем, достроково вивчити і скласти звіт із матеріалів запропонованих до модулів та отримати рейтингову оцінку. Максимальна рейтингова оцінка — 100 балів. Їх розподіл та систему оцінювання успішності показано в таблицях:

 

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою університету
A Відмінно 90-100
B Добре 82-89
С Добре 75-81
D Задовільно 68-74
Е Задовільно 60-67
F Незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
Х Незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34

МОДУЛЬ І

Давня історія України

Програмні положення

Вступ. Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Наукова періодизація стародавньої історії України. Характеристика вітчизняної та зарубіжної історіографії давньої історії України. Джерела, література з давньої історії України і методи роботи над ними під час вивчення курсу.

Палеоліт. Основні риси первіснообщинного ладу. Питання походження людини у світовій історії. Головні етапи світового антропогенезу.

Час появи людини на території України. Ранній палеоліт. Людина вміла. Ашельська епоха. Палеоантроп. Мустьєрська епоха. Неоантроп. Пізній палеоліт. Людина розумна. Родова організація суспільства. Поняття матріархату. Поява релігійних вірувань. Магія. Анімізм. Тотемізм. Фетишизм. Палеолітичні пам’ятки на території України.

Мезоліт. Ранній мезоліт. Удосконалення знарядь праці. Мікроліти. Макроліти. Пам’ятки раннього мезоліту. Пізній мезоліт. Початок виокремлення етнічних спільностей. Зародження племінних організацій. Пам’ятки пізньомезолітичної доби. Кам’яна Могила.

Неоліт. Перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Скотарство. Землеробство. Нові прийоми у виготовленні знарядь праці. Культура лінійно-стрічкової кераміки. Культури автохтонного східноєвропейського походження: буго-дністровська, сурсько-дніпровська, дніпро-донецька, ямково-гребінцевої кераміки.

Енеоліт. Поява металевих виробів. Удосконалення керамічного виробництва. Виникнення колісного транспорту. Зміна соціальної структури суспільства: майнове розшарування, поява племінної знаті.

Трипільська і гумельницька культури. Культури лендельська, лійчастого посуду та кулястих амфор. Культури скотарського населення степової зони (середньостогівська, нижньомихайлівсько-обинська та ямна).

Бронзовий вік. Початок розкладу первіснообщинної формації, формування класових суспільств. Культури Правобережжя, Волині та Поділля: шнурової кераміки, середньодніпровська, комарівська і тшинецька, білогрудівська, Ноа. Культури Закарпаття. Культури Степового Причорномор’я, Подніпров’я та Лівобережжя: катакомбна, багатоваликової кераміки, зрубна, сабатинівська, білозерська, мар’янівська та бондарихинська.

Кіммерійсько-сарматська доба на українських землях. Початок залізного віку. Історіографія питання. Кіммерійці – перший письмово відомий народ на території України. Пам’ятки кіммерійців, їх соціальна організація, матеріальна культура, мистецтво.

Культури лісостепу: бондарихинська, голіградська, висоцька. Пам’ятки Чорноліської культури.

Найдавніші згадки про скіфів. Скіфи в Передній Азії та Північному Кавказі. Початок Північнопричорноморської Скіфії. Розселення скіфів. Війна з персами. Зовнішня, політична і торгівельна діяльність скіфів. Побут і культура.

Сармати, їх розселення та устрій. Військова справа сарматів. Поховання. Мистецтво. Занепад “варварів”. Кочовики раннього середньовіччя. Готська експансія. Гуни. Волзькі булгари. Аварський каганат. Угри. Виникнення Хозарії та Візантії.

Античні міста-держави на території України. Огляд історіографії про дослідження античних пам’яток. Початок грецької колонізації Північного Причорномор’я. Головні центри колонізації. Розквіт держав. Римський період в історії міст-колоній Північного Причорномор’я. Державно-політичний устрій. Характеристика окремих міст: Ніконій, Тіра, Борисфеніда, Ольвія, Херсонес Таврійський, Керкінітіда, Фанагорія, Пантікапей та ін. Боспорське царство. Населення, господарство, економіка, побут, культура грецьких міст-колоній.

Стародавні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найбільш ранні письмові відомості про слов’ян. Археологія зарубіжна і вітчизняна про появу слов’ян. Культури слов’ян ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.: комарівська, зарубинецька, пшеворська, зубрицька та ін. Слов’яни у другій чверті І тис. н.е.: черняхівська та київська культури, їх зв’язок із сусідніми племенами. Розселення та устрій.

Теорії походження слов’ян (автохтонні та аллохтонні): дунайська, Баварська, Шахматова, Вісло-Дніпровська, Ловмянського, Московська, Київська та ін.

Розвиток слов’янського етносу в другій половині І тис. н.е. Празька, пеньківська та колочинська культури. Розселення східних слов’ян у V-VІ ст. ст. Анти: розселення, устрій, господарство, військові походи, занепад. Північні та південні слов’янські племінні союзи: древляни, поляни, сіверяни, тиверці, уличі, дуліби, білі хорвати, словенці, полочани, в’ятичі, кривичі, радимичі, дреговичі. Розселення та устрій. Суспільні відносини. Господарська діяльність. Внутрішня і зовнішня торгівля. Ідеологія. Сусіди слов’ян: ляхи, хорвати, чехи, фракійці, Візантія, Хозарський каганат, фіно-угри, варяги (нормани).

Проблема походження українського народу. Характеристика понять: етнос, народ, народність, нація, національність. Питання походження термінів «Русь», «Мала Русь», «Україна» в історичній літературі. Індоєвропеїзм. Арії в історії України. Історіографія українського етногенезу. Українська державна символіка (тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн): історія виникнення та становлення.

 


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття № 1 (2 години)

Питання для підготовки та обговорення



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 258; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.36.100 (0.025 с.)