Вибір синоніма під час перекладу.

Особливості контексту іноді змушують підбирати таке слово у мові перекладу, яке можна використати лише в цьому контексті.

Наприклад: Главний корпус университета в годи войни былуничтожен до фундамента. — Головний корпус університету в роки війни булозруйнованодо фундаменту.

Рождение компьютеров третьего поколения связано с ростом возможностей технологии полупроводников. —Появакомп’ютерів третього покоління пов’язана із зростанням можливостей технології напівпровідників;

Студенти слушали лекцию профессоране без интереса. — Студенти слухали лекцію професораіз зацікавленістю. Нельзя не отметить огромную роль перевода в развитии современной науки и техники. —Необхідно відзначити величезну роль перекладання у розвитку сучасної науки і техніки.

Отже, використання лексичних трансформацій спрямоване на те, щоб найточніше передати зміст оригінального тексту і уникнути помилок у тексті перекладу.

Часто під час перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися у тих випадках, коли в російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, в якому знаходяться ці слова. Розглянемо приклади.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-то, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявлення чего-либо». Відповідно до цих значень в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.

Російський термін «емкость» перекладається українською мовою, як ємність, місткість, посудина. Термін «ємність» вживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду, наприклад, ємність акумулятора, в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам’ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв’язку, наприклад, ємність у байтах, ємність дисплея. Термін «місткість» в математиці позначає характеристику математичних об’єктів, наприклад, місткість множини, місткість області. Крім того, він також вживається у значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів, наприклад, місткість барабана, фільтра. Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чого-небудь, наприклад, гідропосудина.

Термін «жорсткість» вживається у механіці, де позначає здатність тіла або конструкції чинити опір деформуванню, слабку залежність технічної характеристики від інших параметрів (жорсткість конструкції, жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає характеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А в російській мові на позначення всіх цих понять використовується один термін – «жесткость», наприклад: жесткость конструкции, жесткость воды.

Багатозначне російське слово «область» в українській мові має п’ять відповідників: галузь, ділянка, зона, область, царина. Слово «галузь» позначає певну сферу виробництва, науки тощо, наприклад: галузь будівельна, галузь науки. Ділянка– це окрема частина поверхні, площі, простору, яку використовують з якою-небудь метою або відокремлюють за якою-небудь ознакою, наприклад: базова ділянка, ділянка пам’яті. Слово зона в українській мові використовується у значенні простору, у якому поширюється будь-яке явище, що характеризується певними рисами, особливостями, наприклад: зона поширення. У галузі біології термін «зона» позначає місце розташування якого-небудь внутрішнього органа людини або тварини, наприклад: зона серця. Частину території країни, материка, а також адміністративно-територіальні одиниці в деяких країнах називають областю, наприклад: Харківська область. Термін «область» використовується у математиці, де він називає скінченну частину простору або поверхні, наприклад: область дисперсії. Під словом «царина» розуміють сферу діяльності, коло занять, уявлень (царина знань).

29. У працях українських мовознавців та термінологів О. Курило, С. Кара ва не ь кого, Т. Кияка, Б. К і наша, О. Кочерги, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання термінів засобами української мови, створено чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови.

Застосовуючи систему словотворчих правил, можна уникнути мовних конструкцій, непритаманних українській мові, досягти точності та однозначності термінів і висловів у текстах. Бо зрозуміло, що не бажано уживати той самий суфікс для творення термінів, що означають різні, а особливо протилежні за змістом поняття, наприклад, такі властивості, як здатність виконувати дію та здатність бути об'єктом дії. Ніхто у російській мові не плутає дієприкметники на ~щий з дієприкметниками на -емый. Не слід забувати, що для кожного правила в будь-якій мові є певна кількість винятків.

Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія.

Переозначаючи терміни, слід обов'язково зазначити, що нове значення буде вживатися або як "локальне", тобто лише в межах цього повідомлення, або як основне, що пропонується для всієї галузі.

Щодо нових термінів норми інші. Запропонований автором новий термін повинен задовольняти такі обов'язкові вимоги: мати означення; відтворювати суттєві ознаки поняття; бути однозначним (його вживання з іншим значенням допустиме лише в інших галузях); не мати синонімів; мати семантичні зв'язки з іншими термінами (в означення терміна повинні входити інші терміни цієї ж галузі); бути лінгвістично нормативним, тобто відповідати правилам орфографії; мати найвищу частоту вживання (порівняно з іншими словами, що можуть бути запропоновані як варіанти для утворення терміна).