Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: охарактеризувати структуру заповідної мережі регіону та України в цілому; використовуючи статистичну інформацію, провести аналіз особливостей заповідної мережі України; формувати екологічну поведінку та мислення; виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: інструктивні картки, калькулятор, олівець, лінійка.

Хід роботи

1. Виконайте вправу «Скринька запитань»

Дайте визначення наступним категоріям заповідного об’єкту:

- заповідники;

- зоологічні парки;

- національні природні парки;

- пам’ятники природи;

- регіональні ландшафтні парки.

2. Проаналізуйте стан заповідної мережі України на сучасному етапі. Визначте, її відповідність європейським стандартам.

Теоретичні відомості

Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

До природно-заповідного фонду України належать:

· природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

· штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на 2010-2011р.р. до його складу входять понад 7250 територій та об'єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,% території держави (в 1991 р. цей показник сягав лише 1,9%). Проте, площі заповідних земель на одну людину в Європі складають 2200м², а в Україні – лише 570м². Станом на 1 березня 2010 року в Україні, за даними Мінприроди, діяли: 19 природних та 4 біосферних заповідника, 47 національних природних парків, 55 регіональних ландшафтних парків, 3203 пам'яток природи, 2853 заказників, 27 ботанічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки та 542 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 800 заповідних урочищ. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15 %.

Сучасні еколого-економічні розрахунки і моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе приумові, що не менше 10-15% його площі зайняті заповідними територіями рангу заповідника або заказника. Наявність розвинутої сітки територій – необхідна умова збереження біорізноманіття.

3. Проаналізуйте стан заповідної мережі Буковини на сучасному етапі. Сформулюйте висновок, як вона повинна розвиватися в найближче майбутнє?

Таблиця 10.

Кількість або площа

Роки

Інформаційний матеріал

Таблиця 12.

Біосферні заповідники України

№ з/п	Назва	Рік створення	Площа, га	Область
1.	«Асканія-Нова»		33 307,6	Херсонська
2.	Дунайський біосферний заповідник		50 252,9	Одеська
3.	Карпатський біосферний заповідник		57 880	Закарпатська
4.	Чорноморський біосферний заповідник		89 129	Херсонська, Миколаївська

Таблиця 13.

Державні заказники Буковини місцевого значення

I. Орнітологічні.

1.Чапля. Рухотин Хотинського району. Неподалік від с. Рухотин Хотинського району із 1950 року існує унікальна колонія сірих чапель. Загальна кількість гнізд становить 75 одиниць.

2.Кліводинський. с.Кліводин Кіцманського району.

Площа 50 га, створений 1984 р. Заказник розташований на ділянці лісосмуги уздовж залізничної колії на перегоні між містом Кіцмань і селом Кліводин. Серед порід, що утворюють лісосмугу, домінують ясен звичайний, в'яз гладенький та робінія звичайна Поблизу лісосмуги немає великих населених пунктів і вона розташоване вздовж річки Совиці, на якій створено кілька рибних господарств. Завдяки цьому на початку 1980-их років тут сформувалася колонія чапель: квака та великої сірої чаплі. Колонія займає частину лісонасаджень площею 1,1 га.

3.Дністровський. с.Бабін Заставнівського район.

Береги Дністра, площею 13.5 га, вкриті лісом. Тут, на височенних гілках звила гнізда ціла колонія сірих чапель.

II. Ентомологічні.

4.Черевне крильце. Вижницький район.

Площа 20 га, створений 1984 р. Живуть 29 видів жужелиць, 3 види стафілінід.

III. Лісові.

5.Джерело с.В.-Кузьмін Глибоцького району.

Віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого - понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта.

Зробіть висновок

Дайте відповідь на запитання.

Яке значення має біологічне різноманіття для людини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що я можу зробити для збереження біорізноманіття?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Це цікаво знати

Хід роботи

1. Виконайте вправу «Снігова куля».

Що ви розумієте під словом «ландшафт»?

2. Опрацюйте теоретичний матеріал, діаграму Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів», знайдіть схожість та відмінності природного і антропогенного ландшафтів.

Теоретичні відомості

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом природних фізико-географічних процесів – ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

При моделюванні оптимальної організації території виділяють дві групи територій:

o Зони екологічно небезпечних явищ, тобто антропогенні угіддя (центри індустріалізації, урбанізації, інтенсивної сільськогосподарської діяльності, рекреаційної дигресії, транспортні магістралі з найбільш інтенсивним рухом).

o Екологічно стабілізуючі площі, тобто природні угіддя (лісові масиви, болота, природні луки, водойми, заповідні об’єкти).

Антропогенні Формуються під впливом господарської діяльності людини – сільськогоспо- дарські угіддя, меліоративні системи, населенні пункти, лісонасадження, кар’єри, дороги тощо

Природні Складаються з природних компонентів та формуються під впливом природних процесів – гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ

Діаграма Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів»

Ландшафти Ділянки, що характери-зуються певною однорідністю фізико-географічних умов

 

 

3. Об’єднайтеся в пари, проаналізуйте таблицю 14 «Розподіл земельного фонду України» та визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді України (у %).

4. Користуючись інформаційним матеріалом, порівняйте структуру природних та антропогенних ландшафтів південних та північних, західних та східних областей.

5. Об’єднайтеся в групи. Опрацювавши таблицю 15, виконайте завдання:

ü підрахуйте співвідношення природних та антропогенних ландшафтів м Чернівці,

ü визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді районів Чернівецької області.

Інформаційний матеріал

Таблиця14.

Розподіл земельного фонду України Категорія % Площа, тис.га від загалу Припадає на одну особу,га Орні землі 55,3   0,642 Лісові площі 15,4   0,179 Пасовища і сіножаті 12,4   0,144 Під водою наших штучних «морів»     0,0464 Багаторічні насадження 1,8   0,0209 Деревно-чагарникові насадження 1,5 905,5 0,0174 Болота 1,5   0,0174 Інші землі 8,6 5191,8 0,0998

 

Найвищими показниками сільськогосподарської освоєності характеризуються області степової зони (Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Донецька), де цей показник перевищує 80%. Найнижчі значення сільськогосподарської освоєності характерні для Закарпатської (37,03%) Івано-Франківської (46,51%), Рівненської (48,33%) областей.

Лісистість України (частка вкритих лісовою рослинністю земель від загальної площі території держави) становить 15,4% і є нижчою, ніж в багатьох країнах Європи. Найвищі відсоткові значення лісів та інших лісовкритих площ у структурі земельних ресурсів характерні для Закарпатської (56,79%), Рівненської (39,76%), Волинської (34,34%), Івано-Франківської (45,70%) областей. Проте для цілого ряду областей цей показник не перевищує 10% (Херсонська – 5,32%, Миколаївська – 4,91%, Запорізька – 4,29%, Дніпропетровська – 6,01%).

Площа забудованих земель станом на 1.01.2006 р. в Україні становить 2 467,5 тис. га (4,1% від загальної площі держави). Найвищими відсотковими значеннями забудованих земель у структурі земельного фонду характеризуються області із значною кількістю великих міст і потужним промисловим потенціалом (Донецька – 7,39%, Дніпропетровська – 5,98%). Найнижчі значення забудованих земель характерні для Херсонської (2,47%), Житомирської (2,97%) областей, що обумовлено як природно-географічними умовами так і особливостями заселення.

Відкриті заболочені землі в Україні займають площу 966 тис. га (1,5% від загальної площі держави) і в основному представлені низинними болотами. Найбільші площі заболочених земель приурочені до поліських областей (Волинська – 5,76%, Рівненська – 5,3%, Чернігівська – 3,81%).

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом в межах України займають всього 17,6 тис. га (0,03% від загальної площі) і характерні тільки для п'яти областей. Найбільша площа земель цієї категорії розташована в Херсонській області – 15,7 тис. га (0,55% від загальної площі області), а решта більш менш рівномірно розприділена між Донецькою, Запорізькою, Луганською та Сумською областями.

Відкриті землі без рослинного покриву в Україні станом на 1.01.2006 р. займають площу 1 040,5 тис. га (1,7% від загальної площі) та представлені кам'янистими місцями, пісками, ярами. Найбільші площі цих земель розташовані в межах Луганської (7,24%) області, Автономної республіки Крим (4,82%), Херсонської (3,98%) області.

Землі під водами в Україні займають площу 2 416,9 тис. га (4,0% від загальної площі) та представлені землями, які розташовані як під природними так і штучними водними об'єктами. Найвищі відсоткові значення земель під водами характерні для адміністративних структур, які розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів (Автономна республіка Крим – 8,11%, Запорізька – 6,31%, Миколаївська – 5,19%, Одеська – 6,35%, Херсонська – 15,13% області) і території, по яких протікає р. Дніпро із величезними площами водосховищ (Черкаська – 6,48%, Київська – 6,24% області, м. Київ – 8,01%).

Структура земельних ресурсів України характеризується значною динамічністю, що пояснюється проведенням земельної реформи та впровадженням заходів охорони земель, передбачених національною програмою.

Це потрібно знати!

Одним із ефективних заходів впливу на екологічну стабільність землекористування є вирівнювання дисбалансу між орними землями й екологічно стабільними видами угідь. За даними Державного комітету лісового господарства, середня вартість робіт зі створення 1 га лісових культур до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі без дисконтування витрат становить 459 грн. Загальна вартість заліснення складатиме 1 560,4 тис. грн.

Таблиця15.

Це цікаво знати

В Чернівецькій області станом на 01.07.2010 р. до земель рекреаційного призначення віднесено 80,1 га, з них у державній власності – 53,6 га, на яких розміщено 14 об'єктів рекреації та 3,3 га – у приватній власності (4 об'єкти).

Чернівецька область – це район багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

Це необхідно знати

Територія Чернівецької області має достатні мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природо-рекреаційні ресурси для перспективного розвитку, займає важливе місце в економіці країни.

Проте, на відміну від людських потреб, природні ресурси є вичерпні, тому суспільство повинно використовувати їх у такій кількості, яка буде найменше зашкоджувати навколишньому середовищу.

6. Опрацювавши весь матеріал уроку, виконайте наступні завдання:

Завдання 1. Зробіть порівняльний аналіз природних та антропогенних угідь Чернівецької області та України. Заповніть таблицю.

Таблиця 16.

Характеристика	Природні угіддя	Антропогенні угіддя
область	Україна	область	Україна
Площа
Характер розташування
Екологічне значення
Економічне значення
Наявність перспектив розвитку

Завдання 2. На основі матеріалів нижченаведеної таблиці проведіть типологію ландшафтів Чернівецької області за співвідношенням природних та антропогенних ландшафтів. Заповніть таблицю.

Таблиця 17.

Зробіть висновки

Дайте відповіді на запитання.

Назвіть геосистеми області (міста), які є оптимізованими.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Назвіть геосистеми міста (області), які потребують оптимізації.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запропонуйте можливі заходи для оптимізації співвідношення природних і антропогенних угідь регіону.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: охарактеризувати структуру заповідної мережі регіону та України в цілому; використовуючи статистичну інформацію, провести аналіз особливостей заповідної мережі України; формувати екологічну поведінку та мислення; виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: інструктивні картки, калькулятор, олівець, лінійка.

Хід роботи

1. Виконайте вправу «Скринька запитань»

Дайте визначення наступним категоріям заповідного об’єкту:

- заповідники;

- зоологічні парки;

- національні природні парки;

- пам’ятники природи;

- регіональні ландшафтні парки.

2. Проаналізуйте стан заповідної мережі України на сучасному етапі. Визначте, її відповідність європейським стандартам.

Теоретичні відомості