Постановка задач, формування інформаційної бази

Складність економічних систем (явищ, процесів) як об’єктів досліджень, вимагає їх ретельного вивчення з метою з’ясування найважливіших функціональних залежностей, внутрішніх взаємозв’язків між елементами. Тому при застосуванні математичного моделювання в економіці чітка постановка задачі та її формалізація є найскладнішим етапом дослідження, вимагає ґрунтовних знань передусім економіч­ної суті процесів, які моделюються. Однак, вдало створена математична модель може надалі застосовуватись для розв’язування інших задач, які не мають відношення до ситуації, що початково моделювалася.

Використання комп’ютерних технологій не усуває роль фахівця-аналітика, а навпаки посилює вимоги до його кваліфікації, адже вибір показників, методів та програмних засобів для аналізу й інтерпретація отриманих даних потребує глибоких знань в предметі й методології аналізу, а також в можливостях різних програм.

 

Тема 13. Математичне та інформаційне забезпечення автоматизованих систем аналізу інформації. (1 год)

1. Інформаційне забезпечення аналітичного процесу.

2. Класифікація та основні складові математичного забезпечення.

 

Інформаційне забезпечення аналітичного процесу.

Економічний аналіз займає проміжне місце між збиранням інформації та прийняттям управлінських рішень, тому його комплексність, глибина й ефективність багато в чому залежить від обсягу і якості інформації що використовується.

Інформаційна база для вирішення аналітичних задач на ПК є сукупністю масивів даних, документації, призначених для обробки за допомогою обчислювальної техніки.

Найбільшу питому вагу в інформаційному потоці, призначеному для вирішення аналітичних задач, мають нормативно-планові й облікові дані. Але аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну, ринкову тощо інформацію.

Для аналізу використовуються різні джерела інформації. Потреба в конкретних даних залежить від періоду. Що аналізується, мети та завдань економічного аналізу.

А відтак актуальною стає задача збору, зберігання і обробки первинної інформації.

Звертає на себе увагу величезні обсяги як внутрішньої так і зовнішньої інформації. Тому щоб зменшити ці обсяги, її намагаються стиснути, вдаючись до кодів, шифрів, спеціальних методів, що одночасно підвищує її корисну місткість. Так, в табельному номері співробітника може бути зафіксовано додатково виробничий відділ, категорію працівника тощо.

Основою побудови інформаційного забезпечення економічного аналізу в АСУ повинна бути його модель, яка описує процес проходження аналітичної інформації, її оброблення та порядок документального оформлення. Також ІЗ має орієнтуватись на оптимальний перелік аналітичних задач (функціональні підсистеми аналізу). Найефективніше інформаційне забезпечення, що ґрунтується на концепції банку даних, що забезпечує інтеграцію інформації, можливість її багаторазового та комплексного використання без додаткових перетворень і дублювання.

Основною складовою інформаційної бази є масиви даних, у яких інформація про керовану систему зберігається у вигляді, доступному для оброблення її на ПК.

Інформація, залежно від тривалості її використання в системі управління може бути умовно-постійною та умовно-змінною. Створення і використання масивів умовно-постійної інформації дозволяє спростити первинну документацію вилученням з її ряду постійних ознак, скоротити трудомісткість робіт на стадії заповнення первинних документів, підготовки й уведення поточної інформації в ПК.

В умовах використання системи керування базами даних (СКБД) створюються комплексні інформаційні масиви нелінійної структури, що містять усі зведення про керований об’єкт як постійного, так і змінного характеру.

Організація інформаційних масивів у складі бази даних (БД) має свої особливості.

По-перше, під час проектування інформаційної бази має бути враховано принцип єдності інформаційних масивів для всіх користувачів і прикладних програм, одноразового введення інформації та її багатоцільового використання.

По-друге, масиви мають бути динамічні й орієнтовані на різноманітне застосування і довільну (непередбачувану) послідовність оброблення, обумовлену запитами, що надійшли.

По-третє, кожен комплексний масив, що містить повну характеристику того чи іншого об’єкта керування, складається з даних великого обсягу і складної структури. Він містить, як правило, не тільки первинну умовно-постійну й умовно-змінну інформацію, а й похідну. Це вимагає під час проектування складу і структури масивів ураховувати все різноманіття інформаційних зв’язків у системі управління, системно підходити до проектування автоматизованого розв’язання задач з нормування, планування, обліку й аналізу, визначення змісту масивів.

Основні принципи, які необхідно враховувати під час проектування інформаційної бази, такі:

· системний підхід під час побудови інформаційної бази;

· суміщення процесів підготовки первинних документів і перенесення інформації на машинні носії;

· мінімізація введення і виведення інформації: мінімізація введення інформації за рахунок фіксації відхилень від заданих параметрів виконання;

· можливість нарощування інформаційних масивів та їх коригування;

· можливість внутрішньої адаптації інформаційних файлів. Адаптація — це спроможність системи знаходити цілеспрямоване пристосування і поведінку в складних середовищах.

Прогресивною формою обробки інформації є створення автоматизованих робочих місць (АРМ), що є обчислювальними комплексами, орієнтованими на конкретних споживачів інформації. АРМ оснащується програмним забезпеченням для вирішення конкретних задач.