Системи підтримки прийняття рішень.

Системи підтримки прийняття рішень – СППР (Decision Support Systems – DSS) – це інформаційні системи третього покоління. СППР — інтерактивні комп’ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень стосовно слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Iнтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою постійно зростає. У багатьох країнах розроблення та впровадження СППР перетворилося на сферу бізнесу, що швидко розвивається.

Необхідність застосування комп’ютеризованої підтримки прийняття рішень має розглядатися тоді, коли менеджери, характеризуючи проблемну ситуацію, виявляють наявність одного або більше таких факторів: складність, невпевненість, численні групи зі своїми очікуваннями наслідків рішення (численні співвласники, акціонери), великий обсяг інформації (особливо даних компанії), і/або стрімке змінювання інформації. Складні проблемні ситуації з багатьма змінними, комплексом причинних зв’язків і доступною базою архівних даних можна інколи моделювати.

СППР характеризуються чіткою родовою структурою, яка включає три голов­ні компоненти: підсистему інтерфейса користувача; підсистему управління базою даних і підсистему управління базою моделей

Сучасним комп’ютерним СППР притаманні такі риси та властивості:

1. Надає керівникові допомогу в процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих завдань.

2. Підтримує і посилює (але не замінює і не відміняє) міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною.

3. Вагомим є ефективність процесу прийняття рішень та самих рішень.

4. Інтегрує моделі та аналітичні методи зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішень активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних або комбінованих). Зміст баз та сховищ даних охоплює історію поточних і попередніх операцій, а також інформацію внутрішнього характеру та інформацію про середовище.

5. Має «дружній» інтерфейс.

6. Побудована за принципом інтерактивного розв’язування завдань. Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР у безперервному режимі, а не обмежуватися введенням окремих команд з наступним очікуванням результатів.

7. Зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін у середовищі чи в підходах до розв’язування задач, які обирає користувач.

Ця традиційна характеристика систем підтримки прийняття рішень останнім часом доповнилася новими можливостями за рахунок «інтелектуалізації», зокрема:

1. Включає модуль знань, який описує, як завершити різні завдання, зазначає, які висновки мають силу за різних обставин тощо.

2. Має здатність набувати й підтримувати дискриптивні знання (ведення записів, реєстрацію) і також інші види знань (зберігання процедур, правил тощо).

3. Має здатність подавати знання на даний випадок у різний спосіб, а також у стандартизованих звітах.

4. Здатна вибрати будь-яку бажану частину збережених знань для презентації або отримання нового знання засобами розпізнавання і/або розв’язування проблем.

5. Використовує сховища та вітрини даних, що дає змогу аналізувати величезні обсяги даних про поточні ділові транзакції з метою вибору раціонального рішення;

6. OLAP-системи дають можливість користувачам швидко і зручно маніпулювати багатьма показниками бізнесової діяльності в різних ракурсах;

7. Залучення методів інтелектуального аналізу даних для пошуку в базах і сховищах даних невідомих (прихованих) закономірностей і тенденцій;

8. Консультуючі, основані на знаннях, засоби підтримки прийняття рішень;

9. Новітні засоби телекомунікацій, які забезпечують ефективні зв’язки користувачів між собою під час створення групових рішень, віртуалльнихі офісів тощо;

10. Підключення географічних баз даних та геоінформаційних систем, які забезпечують користувачам доступ, показ і аналіз даних, що мають географічний (територіальний) зміст і значення, з використанням карт.

Системи підтримки прийняття рішень широко застосовуються в економіках передових країн світу, а кількість їх постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема для довгострокового, середньострокового і корот­кострокового планування, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конструкторських робіт, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційні застосування пов’язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, фізичного розподілу їх та бухгалтерського обліку. Узагальнені СППР можуть інтегрувати дві або більше перелічених функцій. У США в 1984 р. був виконаний аналіз типів СППР, в результаті якого були виявлені пріоритетні галузі використання систем. До них належать: виробничий сектор; гірничорудна справа; транспорт; фінанси; урядова діяльність.

Найбільший відсоток комп’ютерної підтримки при використанні СППР припадає на довгострокове планування (40) і операційне керування (30).
Найпоширенішими СППР є «Сімплан» (для корпоративного планування), «Джі-план» (загальне планування), «Прожектор» (фінансове планування), PMS — керування цінними паперами, FOCUS — фінансового моделювання, комплекс програм «Стратегія прориву».

Київським інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова в рамках інформатизації сільськогосподарських підприємств розроблені СППР: «Агротех», «Зоотех», «Бухгалтер», що можуть використовуватися індивідуально і в територіальній інформаційно-обчислювальній мережі.

База даних СППР «Агротех» включає більше 280 таблиць з 1400 показниками нормативно-довідкового і оперативного характеру з блоками: картографія, агрометеоінформація, грунт, рослина, система землеробства, економіка і ринкові відносини, організація і управління, екологія і навколишнє середовище. Так, відносно ґрунту до БД надходить інформація про об’ємну масу, механічний склад, продуктивну вологу, вологість, вологоємність, хімсклад мулистої фракції, іонний склад водної витяжки, гумус, гумінові кислоти, фульвокислоти, азот (загальний, мінеральний, легкогідролізований), фосфати і т.д. Окрім економічного блока в БД є блок опису машинно-тракторного парку, вантажного автотранспорту тощо.

В основу програмного забезпечення СППР «Агротех», покладена методологія розподіленого прийняття рішень, що дозволяє ідентифікувати модель, визначити взаємодію між даною моделлю та іншими на основі відносин пріоритетів взаємодії, визначити всі види впливу даної моделі на інші моделі, визначити можливі випадки активізації даної моделі як для локальних ситуацій прийняття рішень, так і для розподіленого прийняття рішень, визначити можливі схеми реалізації даної моделі в даній предметній області.

На моделях предметної області реалізована можливість описувати різні методики предметної області, розглядати такі схеми як послідовність дій, що складаються з елементів: вироблення рішень локальних задач з урахуванням результатів попередніх етапів, погодження рішень пов’язаних локальних задач. Розроблений опис алгоритмів багатокритеріальної, системної і розподіленої оптимізації. Програмний комплекс дозволяє для задач, що формулюються в класі задач багатокритеріального математичного програмування, здійснювати пошук допустимих рішень, пошук оптимального рішення, пошук компромісного рішення.

В рамках реалізації функцій зоотехнії розроблена інтегрована база даних, яка включає 40 таблиць і 800 показників. Вона включає інформацію про систему годівлі, відтворення, утримання, управління технологічними процесами, економічного, організаційного управління і т.ін. Так, підсистема «Корми» включає інформацію про вид і клас кормів, входження в кормосуміші, вартість, ознаки (колір, запах, смак тощо), хімсклад (вода, суха речовина, сир.протеїн, переваруваний протеїн, азотовмістні речовини, жир, сітчатка, безазотні екстрактні речовини, мінеральні речовини) і т.п.

В системі вирішується задача вибору добового раціону залежно від технологічної групи тварин і потреби окремої тварини, поточного кормового ресурсного забезпечення, зоотехнічних нормативів і економічних вимог, забезпечується ведення племінної роботи.

В розрізі фермерського господарства розроблена багаторівнева комп’ютерна система управління фермерською діяльністю як інтегрована система підтримки прийняття рішень з багатьох проблем фермера, пов’язаних з маркетингом, фінансами, виробництвом, постачанням і реалізацією продукції для досягнення головної мети — одержання прибутку в умовах швидкозмінних ринкових відносин і вимог.

Комп’ютерна система управління фермерською діяльністю є не стільки діючою постійною системою управління, скільки набором взаємопов’язаних модулів, що дозволяють змоделювати проблеми фермера, стан його господарства, зовнішнього середовища і виробить рекомендації для вирішення проблем як у випадку штатних, так і нештатних ситуацій. Множина проблем фермера формується за двома напрямками: фермер-початківець і функціонуюче господарство. Для останнього виділені види управління: стратегічне, річне, оперативне і технологічне. Окремо виділені проблеми інформаційного сервісу і навчання. Виділені напрямки реалізуються комплексами моделей, що описують послідовність підімкнення моделей системи до спільної схеми управління фермерським господарством.

У системі виділені функціональні моделі, що реалізують конкретні проблеми: маркетинг, фінанси, постачання, виробництво, технології, збут, бухгалтерія, аналіз і моделі загального характеру, що мають багатопланове призначення (цілі господарства, стартові умови, господарський ризик, вибір напрямків, розвиток потенціалу, відтворення, господарство-орієнтир).