Технологія розв’язання задач АСФР у центральних та місцевих фінансових органах

Організація автоматизованого розв’язування комплексу задач у фінансових органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантів технологічних процесів, які враховують вимоги комплексу технічних засобів, характером розв’язуваних задач, методами і засобами їх реалізації на ЕОМ.

При вирішені задач за умов автоматизації розрахунків необхідно врахувати такі фактори як:

• необхідність розв’язання задач в задані терміни;
• обсяги оброблювальної інформації;
• оперативність подання результатів розв’язання;
• віддаленість центру обробки даних від користувачів.

При розв’язуванні задач АСФР використовують поєднання 2-х технологічних режимів обробки інформації:

1) централізований (у ІОЦ органів системи Мінфіну) – технологічний процес включає операції перетворення вхідної інформації, приймання і реєстрацію первинних документів, запис даних, контроль, їх обробку, оформлення і видавання результатів користувачеві; більшість цих робіт пов’язана з конкретними термінами, додержання яких визначає ефективність роботи;

2) децентралізований (на АРМ спеціалістів фінансових управлінь і відділів) – дозволяє розбити на групи ряд операцій технологічного процесу обробки інформації в місцях виникнення і обробки; дає змогу працювати в режимі прямої та дистанційної обробки інформаційних масивів.

У АСФР технологія автоматизованої обробки планової, звітної, обліково-статистичної та аналітичної інформації має таку особливість, що під час обробки планової економічної інформації залучаються великі обсяги вхідних і вихідних даних, тоді як алгоритм розв’язання задач зводиться до доволі простих арифметичних і логічних процедур обробки і перетворення інформаційних масивів на структурні сукупності. При цьому реалізується принцип послідовності виконання технологічної операції над масивами.

Наприклад, виконання блоку «Планування та прогнозування» у підсистемі «Зведені розрахунки бюджету» розбиваються на два етапи:

1) збирання і попередня обробка інформації на місцях (у підрозділах фінансового органу регіональних фінансових управлінь);

2) передавання отриманих даних до центрального процесора для виконання основного циклу розрахунків.

Деякі планові задачі АСФР, алгоритми яких передбачають визначення нормативних значень величини на підставі динамічних рядів, множення планових значень на базові та розрахункові нормативи, складання даних за окремими ознаками, розв’язуються способом прямого обчислення й організовуються в пакет для обробки в реальному режимі часу.

Обробка звітної та обліково-статистичної інформації забезпечує автоматизацію ручних процедур реєстрації, контролю і обробки багаторядкових документів термінової, місячної, квартальної та річної звітності; ведення рахунків аналітичного обліку реєстрів бухгалтерського обліку, бухгалтерських проведень і укладання зведених нагромаджувальних відомостей. У технологічному процесі тут важливе місце посідають операції контролю, який організаційно поділяється на:

• логічний – зводиться до перевірки значень змінних і застосування правил порівняння під час введення останніх до ЕОМ; передбачає форматування даних і величин змінних (всі поля даних, виділених на екранах дисплея, мають бути описані у форматах, що відповідають можливому їх попаданню при введенні, а самі введені значення даних мають міститися в установлених межах – перевірка довірчого інтервалу);
• арифметичний – має на меті стежити за виконанням умов, заданих алгоритмом введення даних у вигляді контрольних співвідношень, записаних в алгебраїчній формі;
• візуальний – здійснюється безпосередньо користувачем у процесі введення даних, за якого прикладною програмою відображається на екрані текстове значення кодів, що вводяться.

 

ТЕМА 6. Автоматизація розрахунків у податковій системі України