Призначення та особливості побудови автоматизованої системи фінансових розрахунків

Найвищою формою організації обробки інформації Мінфіну є автоматизована система фінансових розрахунків (АСАР), пов’язана з формуванням та виконанням Держбюджету за допомогою обчислювальної техніки. Завдяки створеній в рамках АСФР базі даних сфера автоматизації поширюється на: 1) функції планових розрахунків; 2) функції обліку; 3) оперативного аналізу; 4) регулювання; 5) контролю та 6) формуванню звітності.

АСФР охоплює всі ланки фінансово-бюджетної системи країни, при цьому її організаційна структура відповідає адміністративно-територіальному принципу поділу України, т.б. має 3 рівні ієрархії, на яких ведеться автоматизація фінансових розрахунків(рис.5.1.)

 

 

 

 

 

 

 

Єдність основних цілей і завдань управління

Бюджетом на всіх рівнях

Рис. 5.1. Організаційна структура АСФР

 

Схема побудови організації структури Мінфіну передбачає, що локальні системи управління одного рівня функціонують за єдиною схемою, реалізуючи ідентичний набір завдань за заздалегідь визначеною та затвердженою методологією розрахунків і технологією обробки даних.

Завдяки зазначеній схемі під час роботи АСФР вдається істотно скоротити витрати на створення і впровадження функціональних завдань, оскільки узгоджуються типові проектні рішення з реальними умовами функціонування того чи іншого фінансового органу. При цьому інформаційні зв’язки лише посилюються.

З огляду на складність і великий обсяг проектних робіт, наявність обмежень щодо трудових ресурсів, недостатність забезпечення засобами обчислювальної техніки АСФР пройшла декілька основних етапів розвитку:

1 етап - етап проектування та впровадження системи (1975 -1985рр. ХХ ст.). На цьому етапі розроблено багато функціональних задач, по п’ятирічкам (1975-80; 1980-85рр.), інформаційно не пов’язаних між собою. В цей період підрозділи проектування і впровадження системи на всіх рівнях були зорієнтовані на автоматизацію багатьох трудомістких ручних операцій, пов’язаних з виконанням порівняно нескладних обчислень (наприклад, розрахунки з обсягу і складання звітності, формування галузевих балансів прибутків і видатків, врахування змін планів і балансів, тощо). Завдяки цьому було закладено основи створення інформаційних баз, необхідних для формування автоматизованої технології проектування АСФР, що ґрунтується на використанні можливостей комп’ютерної техніки 4-го покоління.

2 етап – широке застосування знаходять «типові проектні рішення» з цілої низки комплексів завдань (комплексні системи обробки даних, що зобов’язує враховувати на всіх рівнях мережі загальні вимоги розробки). Вони створюються у проектних підрозділах обчислювальних центрів системи Мінфіну і тиражуються для обов’язкового використання службами експлуатації інших центрів.

3 етап - на наступних етапах передбачається завершити створення комплексної системи обробки даних, що перетворюється на систему моделювання процесу формування й використання централізованих фінансових ресурсів, істотно розширивши масштаби автоматизації функцій фінансових органів в усіх ланках. Типові проекти дозволяють автоматизувати основні функції фінансово-бюджетної роботи.

Глобальна мета системи управління фінансами визначає таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи в процесі формування і виконання державного бюджету. Із впровадженням АСФР відкриваються такі резерви вдосконалення роботи фінансових органів: