Служба стандартизації України

Програма.

Державна служба стандартизації України. Відомча служба стандартизації. Порядок впровадження стандартів. Державний нагляд за дотриманням стандартів. Нормоконтроль технічної документації.

Література: Л. 1, с. 80-91; Л. 2, с. 78-89.

Методичні вказівки.

До органів державної службистандартизації відносяться:

ü Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації – Держспоживстандарт України;

ü Рада стандартизації;

ü технічні комітети стандартизації;

ü інші суб’єкти, що займаються стандартизацією.

Держспоживстандарт організовує, координує, проводить діяльність по розробці, узгодженню, перегляду, заміні, поширенню національних стандартів і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях зі стандартизації.

Рада стандартизації – це колегіальний консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України. Основною метою діяльності Ради стандартизації є налагодження взаємодій між виробниками, споживачами продукції і органами державної влади, узгодження інтересів в галузі стандартизації, сприйняття розвитку стандартизації.

Технічні комітети стандартизації розробляють, розглядають і погоджують міжнародні (регіональні) і національні стандарти.

До органів відомчої (галузевої) службистандартизації відносяться:

ü служба стандартизації міністерства або відомства;

ü головні (базові) організації зі стандартизації;

ü служби стандартизації підприємства (організації).

До обов’язків служби стандартизації підприємства входять:

- організація і планування робіт зі стандартизації і контроль за їхнім виконанням;

- розробка проектів стандартів підприємства і технічних умов;

- систематичний контроль за впровадженням і дотриманням стандартів і технічних умов при проектуванні і виробництві продукції;

- забезпечення всіх служб підприємства нормативною документацією зі стандартизації;

- облік, збереження і внесення змін в усі екземпляри стандартів і технічних умов;

- нормоконтроль технічної документації, що розробляється підприємством;

- допомога всім службам підприємства з усіх питань стандартизації і уніфікації.

Розробка державних стандартів України здійснюється, як правило, технічними комітетами стандартизації відповідно до завдань планів державної стандартизації України, планів робіт технічних комітетів і договорів на розробку стандартів. Порядок розробки і перегляду стандартів представлено на рис. 1.4.

Організація розробки стандартів здійснюється на основі заявок у відповідних технічних комітетах за закріпленими об'єктами стандартизації. Заявки можуть подавати технічні комітети, підприємства, громадяни, які займаються індивідуальної трудовою діяльністю, органи державного управління. Підготовку та розгляд заявок, формування річного плану державної стандартизації України, укладання договорів на розробку стандартів здійснюють у порядку, встановленому Держспоживстандартом України.

 

Рис. 1.4 - Алгоритм розробки і редагування стандартів

 

Функції технічних комітетів по організації розробки проектів стандартів представлені на рис. 1.5.

 

 

Рис.1.5 – Основні функції технічного комітету при організації розробки проекту стандарту

 

Технічний комітет на початку розробки стандарту направляє інформацію (зі стислою анотацією) для публікації в спеціалізованому виданні Держспоживстандарту України для одержання від зацікавлених підприємств заявок на участь в обговоренні проекту стандарту (першої редакції), представлення зауважень, виправлень і пропозицій.

В процесі розробки першої редакції проекту стандарту робоча група (підприємство) готує проект стандарту і пояснювальну записку до нього.

Технічний комітет перевіряє проект стандарту на відповідність умовам договору на розробку стандарту, вимогам чинного законодавства і стандартів України і направляє його з пояснювальною запискою членам технічного комітету, замовнику розробки стандарту та у відповідну науково-дослідну організацію Держспоживстандарту України, якщо вона не є членом технічного комітету.

Технічний комітет з урахуванням отриманих пропозицій розробляє першу редакцію проекту стандарту і розсилає відповідно до наявних заявок.

Після одержання проекту стандарту зацікавлені підприємства і фахівці складають відгуки на проект стандарту і направляють їх до технічного комітету у двох екземплярах не пізніше ніж через 2 місяці з дня одержання проекту стандарту.

Технічний комітет з урахуванням відгуків готує остаточну редакцію проекту стандарту і направляє її з пояснювальною запискою членам технічного комітету, органам державного нагляду та у науково-дослідну організацію Держспоживстандарту.

Технічний комітет відповідно до отриманих пропозицій, результатів редагування, за узгодженням із органами державного нагляду та на підставі висновку науково-дослідної організації допрацьовує проект стандарту. При наявності розбіжностей по проекту стандарту технічний комітет організовує розгляд і зняття цих розбіжностей.

Технічний комітет на засіданні розглядає проект стандарту і проводить по ньому голосування.

Технічний комітет приймає рішення про направлення проекту стандарту до Держспоживстандарту України на затвердження, якщо з цим проектом згодні не менш двох третин підприємств (організацій) - членів технічного комітету.

Перед затвердженням стандарту Держспоживстандарт здійснює його перевірку на відповідність вимогам законодавства, державних стандартів України, метрологічним правилам, нормам термінології, правилам побудови і викладення стандартів.

При затвердженні стандарту встановлюють дату введення його в дію з урахуванням заходів, необхідних для впровадження стандарту.

Державну реєстрацію здійснюють у встановленому порядку.

Держспоживстандарт України публікує інформацію про затверджений стандарт у щомісячному інформаційному покажчику "Державні стандарти України".

Відновлення стандарту проводять для підтримки його відповідності вимогам населення, економіки і обороноздатності країни.

Технічний комітет аналізує пропозиції по відновленню стандарту, що надходять від підприємств, фахівців, підприємств- членів технічної комісії, а також органів державного нагляду. Як пропозиція можуть бути представлені проект або зміни до проекту стандарту, що переглядається.

З урахуванням пропозицій, які надійшли до технічного комітету, він розробляє і направляє до Держспоживстандарту України проект змін до стандарту або пропозицію щодо скасування стандарту, рішення за якою приймає Держспоживстандарт України.

Кожній внесеній до стандарту зміні Держспоживстандарт України привласнює порядковий номер і встановлює дату введення зміни (як правило, не пізніше ніж за 6 місяців з дня затвердження зміни). Інформацію про внесення змін до стандартів із текстами цих змін публікують в інформаційному покажчику "Державні стандарти України", який випускається щомісяця Держспоживстандартом України. Інформація про скасування стандарту також публікується в інформаційному покажчику, як правило, не пізніше, ніж за три місяці до дати скасування стандарту.

При перегляді стандарту розробляють новий стандарт на заміну діючого. При цьому діючий стандарт скасовують, а в новому вказують, замість якого стандарту він розроблений. Новому стандарту привласнюють позначення старого стандарту з заміною двох останніх цифр року затвердження.

Державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів на конкретному підприємстві починається з того, що:

- перевіряються акти і пропозиції за результатами попередньої перевірки;

- перевіряється забезпеченість підприємства необхідною технічною документацією (стандарти, креслення, карти технологічного процесу);

- знайомляться з методами і засобами контролю технологічного процесу і перевіряють їхню відповідність діючим стандартам;

- аналізуються рекламації на продукцію, що перевіряється;

- перевіряється наявність служби стандартизації, її підпорядкованість і укомплектованість.

Контроль якості продукції і її відповідність вимогам стандартів проводиться у такому порядку:

- вибираються контрольні проби з числа тих, що були прийняті відділом технічного контролю;

- проводять випробування відібраних виробів за всіма показниками відповідно до діючих стандартів;

- у цехах перевіряється дотримання режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, робота відділу технічного контролю;

- перевіряється дотримання стандартів на матеріали і комплектуючі напівфабрикати, що отримані від суміжників.

При контролі термінів упровадження стандартів перевіряється:

- наявність наказу міністерства або відомства, а також наказу по підприємству про впровадження стандартів;

- наявність плану по впровадженню стандарту і стан його виконання;

- забезпеченість підприємства необхідною сировиною, обладнанням, оснащенням, інструментом, технічною документацією для введення стандарту у дію;

- якщо стандарт не впроваджений, то з якої причини.

При порушенні вимог стандартів органи держнагляду:

- дають вказівку на ліквідацію виявлених недоліків;

- забороняють відвантаження недоброякісної продукції;

- у необхідних випадках порушують питання про притягнення до адміністративної або судової відповідальності осіб, винних у випуску недоброякісної продукції.

Нормоконтроль – один із завершальних етапів розробки технічної документації. Основна мета нормоконтролю – повне дотримання у технічних документах вимог діючих стандартів, а також широке застосування стандартних і уніфікованих елементів при проектуванні будь-яких об’єктів.

Найбільш важливими вимогами до технічних документів (конструкторських і технологічних) є вимоги до конструкції, технології, оформлення.

Здійснення нормоконтролю є обов’язковим для всіх підприємств і організацій, які виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Технічна документація, яка не містить підпису нормоконтролера, не приймається до подальшої роботи.