Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем при дигібридному схрещуванні.

Закон незалежного комбінування станів ознак. У подальших дослідах Г.Мендель ускладнив умови їх проведення – використав ро­слини, які відрізнялися різними станами двох (дигібридне схрещу­вання) чи більшої кількості (полігібридне схрещування) спадко­вих ознак. Він схрестив між собою чисті лінії гороху посівного, особини яких відповідно мали гладеньке жовте та зморшкувате зелене насін­ня. Гібриди першого покоління (F1) утворювали лише жовте гладеньке насіння (домінантні стани ознак), тобто проявився закон одноманітності гібридів першого покоління.

А – жовтий колір насіння, а – зелений колір насіння;

В – гладенька форма насіння, в – зморшкувата форма насіння.

Р ААВВ X аавв

жовте, гладеньке зелене, зморшкувате

гамети АВ ав

F1 АаВв – жовте, гладеньке насіння гороху

Серед насіння гібридів другого покоління (F2) виявилися чотири фенотипні групи у співвідношеннях: дев'ять частин насіння мало жовтий колір і гладеньку поверхню (315 насінин), три частини – жовтий колір і зморшкувату поверхню (101 насінина), ще три час­тини – зелений колір і гладеньку поверхню (108 насінин), одна час­тина – зелений колір і зморшкувату поверхню (32 насінини). Отже, кількість фенотипних груп насінин, які утворювали гібриди друго­го покоління, удвічі перевищувала їхню кількість у вихідних бать­ківських форм. Крім насінин, що мали комбінації станів ознак, при­таманні бітьківським особинам (жовтий колір – гладенька поверхня та зелений колір – зморшкувата поверхня), з'явилися ще дві групи з новими комбінаціями(жовтий колір – зморшкувата поверхня та зелений колір – гладенька поверхня).

Р АаВв Х АаВв

гамети АВ Ав аВ ав АВ Ав аВ ав

F2

♂ ♀	АВ	Ав	аВ	ав
АВ	ААВВ	ААВв	АаВВ	АаВв
Ав	ААВв	ААвв	АаВв	Аавв
аВ	АаВВ	АаВв	ааВВ	ааВв
ав	АаВв	Аавв	ааВв	аавв

за генотипом: 1ААВВ: 2ААВв: 2АаВВ: 4АаВв: 1ААвв: 2Аавв: 1ааВВ: 2ааВв: 1аавв

жовте, гладеньке жовте, зморшкувате зелене, гладеньке зелене, зморшкувате

за фенотипом: 9А _В _: 3А _вв: 3ааВ _: 1аавв

Г.Мендель простежив успадкування різних станів кожної озна­ки окремо і дійшов висновку, що розщеплення за кожною озна­кою відбувається незалежно від інших. Так, підрахувавши гіб­риди другого покоління за ознакою кольору насіння, дістанемо таке співвідношення: 12 частин насіння буде жовтого, а 4 - зеленого кольору, тобто розщеплення, як і при моногібридному схрещуванні, становитиме 3:1. Така сама картина спостерігатиметься у разі роз­щеплення за ознакою структури поверхні насіння: 12 частин насін­ня матиме гладеньку поверхню і 4 – зморшкувату, тобто співвідно­шення між ними становить 3:1.

 

На підставі одержаних результатів Г.Мендель сформулював за­кон незалежного комбінування станів ознак: при ди- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у на­щадків відбувається незалежно від інших.

Отже, дигібридне схрещування – це по суті два моногібридних, які ніби накладаються одне на друге, тригібридне – три моногібридних і т.п.

5. Закон чистоти гамет.

Коли Г.Мендель проводив свої досліджен­ня із горохом, ще нічого не було відомо про гени, будову хромосом та процес мейозу, але він запропонував закон (спочатку як гіпотезу) чистоти гамет, який експериментально підтверджено у подаль­ших дослідженнях.

Закон чистоти гамет стверджує, що у гібридного (гетерозиготно­го) організму гамети «чисті».

Тобто, кожна з гамет не може одно­часно нести два алельних гени (наприклад, алельні гени зеленого та жовтого кольорів), а несе лише один із певної їх сукупності.

Цей закон справедливий як при моногібридному схрещуванні, так і при дигібридному.