Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Цнота у поганів була платною річчю
Натомність погани цноту шанували: гетьманам своїм стовпи позолочені відливали, особливі замки будували, написи на них славні карбували, нащадків їхніх поважали і збагачували, перше місце в республіці їх нащадкам відводили і до них з потребами посполитих зверталися. Нічого подібного не маєш у Польщі. І взагалі той нинішній Варшавський сейм полягає в тому, щоби цнота ніде жодної плати гідної себе у Польщі не мала. Папіст. Дайте тому сеймові спокій. Серце болить і від жалю в камінь обертається, слухаючи про справи того сейму. Нехай нігтем у серці нашому зраненому нашим жалем той сейм не буде і т. ін. Закінчуйте, що почали, і причину того повідайте: чому (хай то буде москаль або інша з якогось князівства людина) не має такого орлиного погляду ані такого соколиного ока, як найубогіший поляк має? Чому вільної людини у князівстві немає Оріховський. До того ніщо інше не спонукає поляка, як тільки вроджена вольність, для якої ті військові подвиги призначені. Бо як неволя думку в людині тлумить, нищить, гасить (що теж і на обличчі людському відобразитись мусить), так і вольність у людині думку множить, серце підносить, обличчя веселим, око сміливим, погляд і ходу жвавою в ній робить. Папіст. Згоден, але радий буду знати, чому вільної людини в жодному князівстві немає, ані бути не може; а чому ж в королівстві люди є вільні? І не тільки так у Польщі, а й де-інде в християнських землях знайдете? Відаємо про іспанців, знаємо французів, з німцями мешкаємо через межу, чехів теж, братів своїх, перед очима маємо. Бачимо, що в тих усіх королівствах якась висока і зичлива всюди думка, якої в Москві і в інших князівствах не помічаємо. Тому радий би знати, чому в королівствах те є, а в князівствах немає? Rex fit, dux nascitur Оріховський. Запам'ятай добре, що у людей Rex fit, dux nascitur [«Королями стають, а князями народжуються»], тобто королі для людей стають, а князі для них родяться. Візьмемо, наприклад, короля, пана нашого милостивого. Якщо князь, будучи ще в животі благочестивої матері своєї, вже був литовським князем, то наш король, навіть народившись, проте, для нас, поляків, королем не був. Він був підлеглим польському королеві так само в Польщі, як і будь-хто з нас. А оскільки князі в Литві народжуються, і підлеглі для своїх князів народжуються. А якщо в Литві пан для своїх підлеглих є вродженим, то так само там кожний підлеглий є вродженим невільником свого пана.
Власність неволею Тому невільник має вроджене переконання, що його панові вільно з ним чинити, що заманеться. І це вроджене переконання всяку добру думку в людині з середини так псує, як черв, як псує дерево, з середини його підточуюти. Отож маєте першу причину, чому в князівствах люди не є вільними, а в королівстві -- вільні. Тому (ще повторю), що в князівствах як князі для своїх підлеглих народжуються; так і підлеглі для князів своїх народжуються. А то є вроджена неволя, до диявольської неволі подібна: «in cuius servitute nos omnes natura fuimus filii irae Deb [«В рабстві якої ми всі від природи були синами гніву Божого»]. І як для королівства королі не народжуються, так само підлеглі там не народжуються для королів. Королі королюють з ласки Божої Тому в королівствах як королі з ласки Божої королюють, так само і люди з Божої ласки народжуються. А в князівствах князі не інакше, як з гніву Божого панують. Князі з гніву Божого І так само люди в князівствах від гніву Божого народжуються. Той аргумент не може по-іншому тлумачитися, бо і в Святому Євангелії доведено, що князівство за природним правом протилежне королівству. Звідси власність королівства і власність князівства мають бути взаємно протилежними речами згідно з тим самим природним правом. Інша причина є та, що князь у князівстві не має жодного над собою зверхника, на якого оглядався б у справах князівських. Кажу (хоч про це й раніше говорив) про великі князівства, які самі собою є панами, а не про тих, котрі під християнськими королями є. Натомість король має над собою зверхника не іншого, а лише того, який його королем зробив; якому король присягав і від якого корону, меч, скіпетр, нарешті, крісло королівське з рук узяв. На нього як на свого зверхника кожний король християнський оглядатися мусить І якщо буде королівству від короля утиск, матиме воно змогу поскаржитись тому священику, через якого Бог дав королівству короля. Той священик сам, а ніхто інший, є офіційним суддею між королем і підлеглими у королівствах.
Євангелік. Чи архієпископ може судити короля, будучи навіть сенатором, але його підлеглим? Чим є архієпископ гнєзненський у Польщі Оріховський. Недобре то бачиш: архієпископ гнєзненський не є підлеглим, польського короля, а є його коронатором. І не є він сенатором королівським, а є pater regis et regni primas [«Батьком короля і примасом держави»]. Це доводиться не тільки польським правом, а й тим титулом, який дає архієпископові король, пан наш, до нього листи пишучи. Короля ніхто не судить, крім священика А щоби вочевидь побачив, що ніхто інший, крім найвищого священика, не може судити християнського короля, запитаю тебе, і дай мені відповідь без затримки. Не йдеться про нинішнього нашого милостивого, ласкавого й побожного короля, а про Болеслава 133 мовимо, від якого, Господи Боже, Польщу на віки захисти. Що б ми з тим тираном (не дай, Господи Боже, його нам) робили, якби він, забувши свою присягу, права наші зламав, а королівської своєї повинності належно не виконував? Євангелік. А будь-що, тільки не згідно з Євангелієм: Compele intrare? [«Силуй увійти» 134]. І якщо не хочеш, то мусиш. Оріховський. А хто ж його до цього змусить? Євангелік. Ніхто інший, крім республіки. Оріховський. А що ти розумієш під словом «республіка»? Євангелік. Шляхту польську з коронною радою. Оріховський. Добре говориш, але скажи мені: чим та республіка, тобто шляхта з коронною радою, примусить свого короля до послуху? Чи судом, чи силою? Чого вона передусім вживе проти нього? Євангелік. Судитися з королем важко, примус небезпечний. Не знаю, що тут краще. Оріховський. Вибирай одне, бо не можна брати разом обоє, позаяк сила і суд укупі стати не можуть. Мусять одне за іншим бути; nam virtutes ordinem inter se, quem non transgrediuntur, servant [«Бо чесноти порядок між собою мають, якого не випереджають, але служать йому»]. Так нас у школі вчили. Чому ж мовчиш? Євангелік. А тому, що на те сказати не знаю чого. Першою є справедливість, а не сила Папіст. In genere virtutum prior est iustitia quam potentia [«Серед чеснот першою е справедливість, ніж сила»]. Того нас навчив Господь Христос, який смертю своєю передусім справедливості досить учинив, а потім, вставши з мертвих, сили свої над дияволом вжив. Про це читайте святого Августина Lib. XIII «De Trinitate».[Книга 13 «Про Трійцю» 135.] Оріховський. Добре все обміркував. А якби республіка вже до суду притягнути мала Болеслава, то хто на тому суді правлячому суддею буде? Євангелік. А хіба хтось інший, а не республіка? Оріховський. Того бути не може, бо республіка позивачем на той час є. Не може на одному суді той самий бути позивачем і суддею, -- хіба що судитися хотів би з королем своїм по-волоському, де ті самі -- і позивач і суддя. Так недавно волохи деспота судили, якого, жодним правом не переконаного ані судженого, убули. Волоське самолюбство Але тут не про ту самолюбивість мовиться, бо у волохів ані віри у підлеглих проти зверхнього пана, ані панської справедливості до підлеглих своїх жодної нема. Жорстоке у тамтешніх людей тиранство з великою неволею змішане. Між цнотливими людьми в добре влаштованому королівстві мусять бути illa tria ad Jegitimum iudicium requisita: actor, reus, iudex [«Такі три необхідні речі до справедливого вироку: оскаржувач, оскаржений, суддя»]. Отож згідно з тим правилом і питаю, кого на тому суді, про який говоримо, суддею посадимо? Євангелік. Повір, не знаю, звідки його візьмемо. Оріховський. А хто. нам дав короля? Євангелік. Бог. Оріховський. Знаю, але через кого нам його дав? Євангелік. Через польську шляхту.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 297; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.44.108 (0.006 с.) |