Основи християнського світогляду і моралі

Розділ I. Суть християнського світогляду
№ п/п	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	Тема 1. Вступ.
	Тема 2. Віра в Бога як основа християнського світогляду. Поняття віри. Віра як богословська чеснота. Віра як основа утвердження християнської моралі (Як. 2: 20-26; Мт. 17: 20; Єв. 11: 1-3).	Учень / учениця: - розуміє значення поняття "віра"; - розуміє віру як богословську чесноту; - на основі біблійних прикладів трактує віру як основу утвердження християнської моралі.
	Тема 3-4. Основи філософсько-богословської християнської традиції. Апостольський собор. 7 вселенських соборів. Теїзм – вчення про Бога, що живе у світі й опікується ним. Деїзм – доктрина про Бога, що протилежний світу створених речей. Пантеїзм – наука про Абсолют, розчинений у Всесвіті.	Учень / учениця: - знає поняття "апостольський собор", "вселенський собор", "теїзм", "деїзм", "пантеїзм"; - знає про апостольський собор, сім вселенських соборів та їх рішення.; - розуміє та пояснює суть теїзму, деїзму, пантеїзму.
	Тема 5. Мораль Старого Заповіту. Декалог. Характерні особливості старозавітної моралі. 10 Заповідей – основа світогляду Старого Заповіту. Структура Декалогу.	Учень / учениця: - розуміє характерні особливості старозавітної моралі; - трактує Десять Заповідей Божих як основу світогляду Старого Заповіту; - знає та пояснює структуру Декалогу.
	Тема 6. Основа християнського світогляду. Мораль Нового Заповіту – мораль любові. Нагірна Проповідь Ісуса Христа – основа християнського світогляду. Вплив Нагірної Проповіді на поведінку, вчинки та світогляд людини. Мораль Христових притч.	Учень / учениця: - розуміє мораль Нового Заповіту як мораль любові; - трактує Нагірну Проповідь Ісуса Христа як основу християнського світогляду; - пояснює вплив Нагірної Проповіді на поведінку, вчинки та світогляд людини; - знає основні євангельські притчі.
	Тема 7. Урок узагальнення.
Розділ II. Морально-етичний зміст блаженств
	Тема 8. Категорія щастя у контексті блаженств. Щастя християнина – у служінні Богу й у єднанні з Ним. Щастя і сенс життя. Блаженство як синонім щастя.	Учень / учениця: - знає та пояснює суть понять "щастя", "сенс життя", "блаженство"; - усвідомлює, що щастя християнина полягає у служінні Богу й у єднанні з Ним; - розуміє взаємозв’язок між щастям і сенсом життя; - трактує блаженство як синонім щастя.
	Тема 9. "Блаженні вбогі духом…" (Мт. 5: 3). Матеріальні блага в житті людини. Духовне багатство – у єднанні з Богом. "Вбогість духа" як прагнення до досконалості та єднання з Богом. Усвідомлення залежності від Бога.	Учень / учениця: - розуміє місце матеріальних благ у житті людини; - усвідомлює суть духовного збагачення людини в єднанні з Богом; - на основі біблійних сюжетів трактує "вбогість духа" як прагнення до єднання з Богом.
	Тема 10. "Блаженні лагідні…". "Блаженні засмучені…" (Мт. 5: 4-5). Лагідність, смиренність, мир як плід Святого Духа. Вміння реагувати на оточення. "Успадкування землі" – гармонія й повнота життя з Богом. Християнське розуміння плачу та смутку.	Учень / учениця: - розуміє лагідність, смиренність, спокій як дію Святого Духа; - усвідомлює потребу формувати в собі вміння реагувати на оточення; - знає про "успадкування землі" як гармонію й повноту життя з Богом; - пояснює християнське розуміння плачу та смутку.
	Тема 11-12. "Блаженні голодні…" "Блаженні милостиві…" (Мт. 5: 6-7). Прагнення правди – дорога до щастя. Християнська правдомовність. Можливість життя у правді. Християнське розуміння милосердя. Форми милосердя. Невідповідні реакції на слабкості, недоліки інших людей: осуд, зловтіха, жорстокість. Милосердя як можливість стати щасливим. Псевдомилосердя.	Учень / учениця: - розуміє прагнення правди як дорогу до щастя; - усвідомлює необхідність правдомовності; - на основі біблійних прикладів пояснює милосердя; - називає форми християнського милосердя; - пояснює стереотипні реакції на недоліки інших людей та усвідомлює потребу їх усунення; - пояснює зміст псевдомилосердя.
	Тема 13. "Блаженні чисті серцем…". "Блаженні миротворці…" (Мт. 5: 8-9). Чистота серця. Серце – місце зустрічі людини з Богом. Очищення серця – дорога до щастя. Поняття миротворчості та "Христового миру". Миротворчість як утвердження Христової науки.	Учень / учениця: - знає поняття "чистота серця", "миротворчість", "христовий мир"; - розуміє, що серце – місце зустрічі людини з Богом; - на основі біблійних прикладів трактує очищення серця як дорогу до щастя, що дозволяє бачити світ у його суті (як Божий дар); - розуміє миротворчість як утвердження Христової науки.
	Тема 14. "Блаженні переслідувані за правду…". "Блаженні ви, коли вас будуть зневажати…" (Мт. 5: 10-11). "Любіть ворогів своїх…" (Мт. 5: 44). Розуміння щастя в переслідуванні за правду. Національні герої українського народу. Непохитність у вірі й витривалість у переслідуванні за віру Христову. Поняття "нагороди на небі". Любов і доброта перемагають зло. Любов до ворогів як вияв сили та мужності християнина. Альтруїзм християнської любові.	Учень / учениця: - усвідомлює потребу відстоювати правду на своєму життєвому шляху попри можливі переслідування; - на основі біблійних сюжетів пояснює християнське розуміння щастя у переслідуванні за правду; - наводить історичні приклади з життя національних героїв українського народу; - наводить біблійні та історичні приклади виявів непохитності у вірі й витривалості у переслідуванні за віру Христову; - знає та пояснює зміст поняття "нагороди на небі"; - усвідомлює, що любов і добро перемагають зло; - пояснює любов до ворогів як вияв сили та мужності християнина; - розуміє альтруїзм християнської любові.
	Тема 15. Урок узагальнення.
Розділ III. Християнські моральні чесноти
	Тема 16. Порівняльний аналіз моральних традицій Старого і Нового Заповіту. Старозавітна й новозавітна мораль – дві частини єдиного цілого. Спільне та відмінне: суб’єкт, об’єкт моралі, формування моральних норм та принципів, зміст та форма морального закону. Етика "закону" і "благодаті" ("Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона).	Учень / учениця: - розуміє старозавітну й новозавітну мораль як дві частини єдиного цілого; - називає та пояснює спільні та відмінні риси старозавітної й новозавітної моралі; - на основі твору митрополита Іларіона "Слово про закон і благодать" пояснює принципи етики "закону" і "благодаті".
	Тема 17-18. Моральні чесноти християнина. Класифікація християнських моральних чеснот. Божі чесноти – віра, надія і любов.	Учень / учениця: - знає моральні чесноти християнина та пояснює їх суть.
	Тема 19. Виконання Божої волі – основа християнської моралі. Покірність, послух – засоби вияву пошани та поваги до Бога. Смирення й фаталізм. Покора як вияв сили християнина.	Учень / учениця: - трактує покірність і послух як засоби вияву пошани та поваги до Бога; - знає та пояснює суть поняття "фаталізм"; - обґрунтовує покору як вияв сили християнина.
	Тема 20. Принципи "свобідної волі" та відповідальності християнина. Свобідна воля як вияв любові Бога до людини. Важливість усвідомлення людиною відповідальності за вибір між добром і злом. Християнська етика про відповідальність людини перед Богом.	Учень / учениця: - розуміє "свобідну волю" як вияв любові Бога до людини; - усвідомлює потребу формування відповідальності за вибір між добром і злом; - пояснює християнське трактування відповідальності людини перед Богом; - розуміє термін "теодицея".
	Тема 21. Милостиня як вияв любові до ближнього. Милостиня як вияв любові до ближнього та Бога. Християнські мотиви та вимоги до милостині.	Учень / учениця: - розуміє "милостиню" як вияв любові до ближнього та Бога; - пояснює християнські мотиви та вимоги до милостині; - усвідомлює необхідність проявляти милосердя в житті.
	Тема 22. Піст – засіб морального вдосконалення та духовного очищення. Піст як шлях осягнення внутрішньої свободи. Різні аспекти посту (індивідуальний, морально-етичний, суспільний).	Учень / учениця: - розуміє піст як засіб морального вдосконалення та духовного й тілесного очищення; - усвідомлює пістяк шлях осягнення внутрішньої свободи; - називає та пояснює різні аспекти посту (духовний, фізичний).
	Тема 23. Поняття молитви як спілкування християнина з Богом. Виховна роль молитви у розвитку людини (Мт. 6: 5-8). Важливість Богослужіння для моральності людини. Види молитви: внутрішня і зовнішня. Молитва за Україну та народ.	Учень / учениця: - розуміє та на основі біблійних сюжетів пояснює виховну роль молитви в розвитку людини; - усвідомлює важливість Богослужіння для моральності людини; - називає види молитви (внутрішню, зовнішню) та пояснює їх суть; - знає про молитву за Україну та народ.
	Тема 24-25. Моральні аспекти Господньої молитви. Спілкування з Богом як вияв внутрішньої потреби людини. Визнання Бога. Прослава, вдячність, перепрошення та прохання в Господній молитві. Запорука Божого прощення у прощенні ближньому.	Учень / учениця: - розуміє моральні аспекти Господньої молитви; - усвідомлює потребу звертання до Бога та визнання Бога; - знає про святість Божого імені; - розповідає про людські прохання у Господній молитві; - аргументує запоруку Божого прощення у прощенні людському.
	Тема 26. Моральні небезпеки сучасного суспільства. Знецінення християнських цінностей. Секуляризм. Прагматизм. Узалежнення. Насильство. Споживацтво.	Учень / учениця: - називає моральні небезпеки сучасного суспільства (знецінення християнських цінностей, секуляризм, прагматизм, узалежнення, насильство) та пояснює їх суть; - усвідомлює потребу усунення цих небезпек.
	Тема 27. Урок узагальнення.
Розділ IV. Християнство у релігійному просторі світу
	Тема 28-29. Моральні основи монотеїстичних релігій світу. Моральні доктрини іудаїзму, ісламу. Основні категорії християнської етики в контексті етичних понять монотеїстичних релігій.	Учень / учениця: - знає моральні доктрини монотеїстичних релігій (іудаїзму, ісламу) та пояснює їх суть; - розуміє та обґрунтовує основні категорії християнської етики в контексті етичних понять монотеїстичних релігій.
	Тема 30-31. Християнство як світова релігія (етико-релігієзнавчий аспект). Джерела та витоки християнства. Конфесійні різновиди християнства: православ’я, католицизм, протестантизм. Декалог і Нагірна Проповідь – основи морального вчення всіх християн.	Учень / учениця: - знає про джерела та витоки християнства; - називає конфесійні різновиди християнства і пояснює їх суть та особливості; - обґрунтовує декалог і Нагірну проповідь як основи морального вчення всіх християн.
	Тема 32. Моральні традиції політеїстичних релігій. Моральні основи релігій Індії (джайнізм, індуїзм, сикхізм), Китаю (даосизм, конфуціанство), Ірану (зороастризм) та Японії (синтоїзм), буддизм.	Учень / учениця: - знає моральні основи політеїстичних релігій Індії (джайнізм, індуїзм, сикхізм), Китаю (даосизм, конфуціанство), Ірану (зороастризм) та Японії (синтоїзм) та пояснює їх суть.
	Тема 33-34. Неорелігії та атеїзм. Причини появи неорелігій. Класифікація неорелігійних систем: новітні релігійні рухи (мормони, свідки Єгови), східні неорелігії (кришнаїти, трансцендентна медитація, сахаджа-йога), синкретичні неорелігії (церква уніфікації, бахаїзм, масонство), неоязичництво (РУН-віра), сатанізм (теорія Кроулі та Ла Вея). Атеїзм як заперечення існування Бога. Світоглядно-філософські основи атеїзму.	Учень / учениця: - пояснює причини появи неорелігій; - знає класифікацію нерелігійних систем: неохристиянські релігії (мормони, свідки Єгови,), східні неорелігії (кришнаїти, трансцендентна медитація, сахаджа-йога), синкретичні неорелігії (церква уніфікації, бахаїзм, масонство), неоязичництво (РУН-віра), сатанізм (теорія Кроулі та Ла Вея); - розуміє атеїзм як заперечення існування Бога; - пояснює світоглядно-філософські основи атеїзму, усвідомлює небезпеку його поширення у християнському середовищі.
	Тема 35. Вплив християнства на формування моралі українського народу. Християнські основи української духовності та ментальності. Традиції української релігійності.	Учень / учениця: - знає про християнські основи української духовності та ментальності, традиції української релігійності; - усвідомлює важливість християнської моралі у житті українського народу.
	Тема 36. Урок узагальнення. Місце християнства у сучасному світі.

Критерії оцінювання